zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМ ВАЛЮТНИМ ФОНДОМ: МОЖЛИВОСТІ ТА НЕБЕЗПЕКИ

 

Малиновська І.В.

Україна, м. Чернівці,

Буковинська державна фінансова академія

 

Статья посвящена сотрудничеству Украины с Международным валютным фондом в условиях экономического кризиса. В работе анализируются современные взгляды специалистов относительно исследования взаимоотношений Украины с Международным валютным фондом, возникновение позитивных сторон и возможных опасностей этого взаимодействия. Рассмотрены возможные перспективы дальнейшего труда Международного валютного фонда с Украиной, которые могут стать залогом быстрого преодоления последствий финансового кризиса в стране, а также проведения экономических реформ, результатом которых являются повышение экономического развития государства и благосостояния населения. Дополнительное внимание уделено программе по кредитованию «Stand-by» и её влиянию на стабилизацию финансового сектора и экономику в целом в условиях экономического кризиса.

 

На сучасному етапі Україна перебуває у стані глибокої фінансової та економічної кризи, що проявляється через такі негативні тенденції як спад виробництва, загальні неплатежі, зростання державного боргу та дефіциту державного бюджету, масштабне безробіття, загострення соціальних суперечностей. В таких умовах виникає необхідність залучення додаткових фінансових ресурсів для усунення цих проблем, що може бути здійснено, перш за все, за рахунок позик міжнародних фінансових організацій, які на нинішньому етапі розвитку світового господарства відіграють провідну роль у подоланні наслідків світової фінансової кризи.

Зокрема, важливе місце у боротьбі із фінансовою кризою відводиться Міжнародному валютному фонду (МВФ), співробітництво з яким може стати запорукою швидкого подолання наслідків фінансової кризи в Україні, а також продовження впровадження економічних реформ. Але при цьому важлива правильність побудови політики співпраці з даною організацією, яка має бути спрямована не тільки на залучення необхідної суми коштів та їх ефективне використання, а і на забезпечення економічної безпеки України.

Проблемами дослідження взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема і з Міжнародним валютним фондом, займалося багато вітчизняних науковців: Єрмошенко М., Антоненко І., Корнилюк Р., Петик М. та ін. Проте більшість досліджень зосереджувались в основному на висвітленні лише позитивних сторін взаємодії України з МВФ, при цьому не достатньо дослідженими є можливі небезпеки цієї взаємодії. Тому, незважаючи на багату наукову базу, питання співробітництва між Україною та МВФ потребує подальшого вивчення та аналізу з урахуванням нових умов, що склалися на сучасному етапі.

Метою даної статті є аналіз національної специфіки та узагальнення результатів співпраці України з Міжнародним валютним фондом, а також визначення можливостей та ризиків майбутньої співпраці в контексті подолання фінансової кризи.

Україна набула членства в Міжнародному валютному фонді 3 червня 1992 року відповідно до Закону України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" від 3 червня 1992 року № 2402-XII. Її квота (розмір внеску до статутного капіталу) складає 1 372 млн. СДР (приблизно 2 049 млн. доларів США), що складає 0,64 % статутного капіталу Міжнародного валютного фонду [4].

Активна співпраця України з МВФ розпочалась з 1994 року. Весь період співробітництва залежно від програм Фонду в Україні можна поділити на такі етапи:

1) Перший етап (жовтень 1994 - березень 1995): характеризувався наданням Україні позики за програмою STF (System Transformation Facility – програма системної трансформації економіки) для підтримки платіжного балансу України у сумі близько 720 млн. дол. США за річною ставкою 5,75 % на строк 10 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 4,5 роки [1].

В обмін на фінансування уряд зобов’язався здійснювати приватизацію, демонополізацію ринків, лібералізувати ціни та зовнішню торгівлю, а також стабілізувати курс національної валюти. Ці вимоги, попри постійні нагадування фонду, було виконано лише до кінця 90-х, до того ж не в повному обсязі.

2) Другий етап (квітень 1995 - червень 1998): на ньому було реалізовано три програми „Стенд-бай” (Stand-by І, ІІ, ІІІ), за якими було отримано три позики на суму близько 780, 860 та 247 млн. дол. за річною ставкою 6,29 % на строк 5 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 3,25 роки. В цілому більшість вимог Фонду було виконано і в принципі програми МВФ дали позитивні результати.

3) Третій етап (липень 1998 - червень 2001): характеризувався впровадженням програми розширеного кредитування - EFF (Extended Fund Facility), за якою було відкрито кредитну лінію в розмірі 2,226 млрд. дол. Хоча фактично було отримано трохи більше 1 млрд. дол., оскільки, починаючи з 2000 року, зі зростанням експорту, зниженням інфляції й дефіциту бюджету необхідність у кредитах фонду зникла. Надалі МВФ лише продовжував надавати консультативну допомогу та контролювати повернення раніше наданих позик [5].

4) Четвертий етап (березень 2004 - березень 2005): на цьому етапі була затверджена четверта програма стенд-бай, відповідно до якої для України був зарезервований кредит у сумі, еквівалентній 411,6 млн. СДР у випадку погіршення ситуації з платіжним балансом або валютними резервами країни (за період дії програми необхідність у залученні коштів не виникла). Цю програму було розроблено на основі підходів, які передбачають поступове перенесення центру ваги у співробітництві з МВФ у площину безкредитних стосунків, узгодження головних параметрів макроекономічної політики з тенденціями та прогнозами розвитку світової кон'юнктури, з динамікою і напрямами світових фінансових та інвестиційних потоків.

5) П’ятий етап (2006-2007 рр.): даний етап характеризувався лише моніторингом економіки України для визначення необхідності подальшого кредитування.

6) Шостий етап (починаючи з 2008 року): характеризується значною активізацією співробітництва України з МВФ у зв’язку зі світовою фінансовою кризою, яка досить сильно зачепила і Україну. Саме даний етап зараз потребує детального розгляду та аналізу з метою визначення наступних перспектив взаємодії України та МВФ.

Так, шостий етап стосунків України з МВФ розпочався з того, що в умовах фінансової кризи та погіршення економіки в країні уряд України розпочав переговори з місією МВФ про надання стабілізаційного кредиту. В результаті переговорів, 5 листопада 2008 року Радою директорів Міжнародного валютного фонду було затверджено для України чергову програму Stand-By обсягом близько 16,5 млрд. доларів США, що складає 802 % квоти України в МВФ, з метою допомоги Україні в забезпеченні фінансової та економічної стабільності. Впровадження програми мало на меті сприяти макроекономічній стабільності, зниженню рівня інфляції, стабілізації вітчизняної фінансової системи в умовах глобальної кризи, відновленню довіри на фінансових ринках та структурній перебудові економіки в умовах погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури [1].

Україна одразу ж одержала кредит в розмірі 3 млрд СДР, а решта суми позики була розподілена на чотири транші (1,875; 2,125; 2,500 та 1,500 млрд. СДР), отримання яких базується на попередньому виконанні відповідних умов Міжнародного валютного фонду.

Ці умови зафіксовані в Меморандумі про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом, основними з яких є наступні:

1)      збільшення газових тарифів для населення на 20 % з 1 вересня 2009 року для виходу "Нафтогазу" на самоокупність.

2)      створення єдиного офісу для адміністрування податків великих підприємств замість регіональної мереж;

3)      замороження зарплат у державному секторі;

4)      бездефіцитний державний бюджет (потім МВФ пішов на поступки і погодився на розмір дефіциту державного бюджету на рівні не більше 4 % від ВВП);

5)      утримування інфляції у 2009 р. на рівні 17 % та її зниження до 5–7 % в 2011 р.;

6)      темп зростання грошової бази – 11 %, номінальний ріст ВВП – 12 %;

7)      гнучкий обмінний курс;

8)      посилення контролю у банківському секторі – встановлення більш жорстких вимог щодо формування резервів, рефінансування (заборона видачі бланкових кредитів рефінансування та рефінансування під заставу акцій банківської установи) тощо [3].

Якщо аналізувати сучасний етап стосунків України та Міжнародного валютного фонду, виходячи з вищесказаного, то варто підкреслити, що його особливістю є якісно нові умови співпраці.

По-перше – це набагато більша сума позики порівняно з минулими періодами співробітництва (16,4 млрд. дол.).

По-друге – це досить жорсткі економічні і політичні умови, що вказані в Меморандумі про економічну політику, які значною мірою обмежують економічний суверенітет України. За цих обставин Міжнародний валютний фонд почуває себе повноцінним гравцем на політико-економічному полі України.

При цьому те, що уряд України погодився на такі умови викликає певне здивування, оскільки взагалі була можливість скористатися кредитом в рамках програми Short-Term Liquidity Facility (SLF). За останньою програмою розмір кредиту може становити до 500 % квоти, видається одним траншем і використовується центральним банком держави на власний розсуд [4].

Наступна особливість співпраці на даній стадії полягає в значно більшому рівні ризику. Це пов’язано, з одного боку, із досить великою сумою позики, яка чинить значне боргове навантаження на бюджет України, а з іншого боку існує ризик негативного впливу програми Міжнародного валютного фонду на економіку країни.

Хоча попередній досвід співробітництва України з Міжнародним валютним фондом давав досить позитивні результати, але якщо врахувати нові умови та ще й те, що існує і негативний досвід діяльності Міжнародного валютного фонду в інших країнах (наприклад, діяльність МВФ під час азійської фінансової кризи 1997–1998 рр. призвела лише до її поглиблення [4]), то можна оцінювати цей ризик як досить високий.

Та все-таки кредит від Міжнародного валютного фонду є досить дешевим і спокусливим для уряду, оскільки передбачає виплату відсотків у розмірі близько 2 % річних від загальної суми боргу. При цьому виплата тіла позики почнеться аж у 2012 році і триватиме до 2014 року [2]. (рис. 1)

 

Рис. 1 Графік погашення Україною кредиту stand-by від МВФ [2]

 

Якщо економіка України у цей період буде зростати, погашення позики не складе особливих труднощів. Коли ж реалізується гірший сценарій, тягар боргу, навіть з урахуванням знецінення грошей, виявиться занадто важким для ослабленої держави (зараз заборгованість перед МВФ у розрахунку на одного жителя України складає близько 225 доларів [2]). Проте навіть за кращого сценарію перебігу подій досить насторожує прогресуюче зростання залежності України від зовнішніх кредитів, що загрожує небезпекою дефолту.

Разом з тим Україна вже одержала три транші кредиту і попри потенційні небезпеки спостерігаються певні позитивні результати від проведення програми Міжнародного валютного фонду: зниження інфляції, зменшення ризиків у банківському секторі, стабілізація валютного курсу, вирішення проблем платіжного балансу, деяке послаблення проблеми фіскального дефіциту та ін.

При цьому певні проблеми виникли з отриманням четвертого траншу кредиту, у якому Україні поки що відмовлено через непослідовну політику уряду, що також негативно, оскільки це може відчутно позначитись на репутації України на міжнародній арені. Тому очевидно, що подальша співпраця України з Міжнародним валютним фондом має будуватися на основі комплексного врахування як її позитивних так і негативних сторін.

Проте Міжнародний валютний фонд розглядає можливість створення нового механізму антикризового кредитування, який буде надаватися одразу групі країн, що опинилися під загрозою в ході кризи. Новий тип кредиту – Flexible Credit Line країни можуть використовувати практично негайно, без додаткових умов, у виликих обсягах і на тривалий період часу.

Отже, можна зробити висновок, що разом з позитивними зрушеннями, що спостерігаються завдяки кредитуванню Міжнародного валютного фонду, у співробітництві України з Міжнародним валютним фондом існують також значні небезпеки, які при непослідовній політиці нашої влади можуть справдитись.

Тому уряду України потрібно вживати зі свого боку всіх необхідних заходів для забезпечення успішної реалізації нинішньої програми Міжнародного валютного фонду, які мають базуватись, перш за все, на відповідному цільовому спрямуванні коштів та контролі за правильністю їх використання.

І взагалі, Україні варто перебудувати свою політику взаємовідносин з Міжнародним валютним фондом так, щоб зменшити надмірну залежність від його кредитів, що може бути здійснено, наприклад, шляхом поступового переходу до залучення позик на міжнародних ринках капіталу. Але це можливо лише за умови максимально ефективного використання таких кредитів, щоб одержаний ефект міг перекрити їх значно вищу вартість. При цьому залучені кошти повинні спрямовуватись на забезпечення економічного росту країни, досягнення якого дасть змогу переорієнтуватися на використання власних та внутрішніх позикових ресурсів.

 

Список використаних джерел

 

1.      Антоненко І. Співробітництво України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями – шлях до стабільності та розвитку в період кризи // Національна бібліотека ім. В. Вернадського [http://www.nbuv.gov.ua]

2.      Корнилюк Р. Співпраця України з МВФ: ціна питання // Інтернет-джерело: Економічна правда [http://www.epravda.com.ua]

3.      Меморандум про економічну та фінансову політику України від 23.07.2009 // Офіційний сайт Національного банку України [http://www.bank.gov.ua]

4.      Петик М. Україна в сучасних глобалізаційних процесах / Петик М. // Формування ринкової економіки. – 2009. - №19. – С. 530-539

5.      Єрмошенко М. Стабілізаційні програми МВФ та реформування економіки України / Єрмошенко М. // Актуальні проблеми Економіки. – 2004. - №5-6. – С. 17-25.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet