zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПОЛІКУЛЬТУРНЕ ВИХОВАННЯ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

 

Мордань О.І.

Україна, м. Глухів,

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

 

В статье рассматривается суть поликультурного воспитания, его критерии й уровни, а также определяется уровень поликультурной воспитанности современных школьников.

 

Ключові слова: полікультурне виховання, полікультурна вихованість, рівні та критерії полікультурного виховання.

Життя людини серед інших людей проходить як суперечливий і динамічний процес, що вимагає від кожної особистості засвоєння реалій соціального та індивідуального існування, норм і правил духовного та матеріального співжиття відповідно до власних можливостей, переконань і рівня культури [5, 4]. За переконанням О.Гукаленко, сучасна проблема глобалізації ініціює обговорення питання виховання громадянина, здатного до відродження, збереження та примноження добробуту Батьківщини, цінностей вітчизняної культури. До цього і покликане полікультурне виховання як складноорганізована система, у якій не просто сумарно представлена різноманітність культур, а мають місце різні культурні прояви на рівні нації, етносу, конфесій, рас, статевих, соціальних та інших відмінностей. При цьому вони взаємодіють, доповнюючи та збагачуючи один одного, на основі принципів гуманізму [3, 122].

Слід вказати, що проблеми полікультурності не є новими. Питань полікультурності торкалися ще стародавні філософи – Сократ, Платон, Аристотель, а засновником полікультурного виховання вважається Я.А. Коменський, який вважав необхідним підготувати дитину до життя у багатонаціональному суспільстві. Ідеї полікультурного виховання знаходимо також у працях Ж.Ж. Руссо, І.Г. Песталоцці, П.Каптерева, С.Русової, К.Ушинського, С.Шацького та багатьох інших видатних людей світу [5, 6].

Полікультурне виховання знаходиться також в центрі уваги європейських педагогів, які вбачають в ньому із кризи в міжетнічних стосунках. І хоча проблеми полікультурності виникли давно, широко досліджувати їх почали лише в ХХ ст. На сьогоднішній день питання полікультурного виховання та освіти є актуальними для багатьох країн Європи, Австралії, Росії та США. Цілі, функції та завдання полікультурного виховання спрямовані на формування в учнів полікультурної вихованості, а саме: розуміння важливості та своєрідності кожної окремої культури, в тому числі своєї власної; вміння вести діалог з представниками іншої культурної групи; поважливого та толерантного ставлення до їхніх традицій, переконань, цінностей. Саме тому проблема забезпечення полікультурного виховання в школі є важливою на сучасному етапі розвитку нашої країни, в умовах інтеграції до Європи [2,325]. Отже, мета нашої статті полягає у визначенні основних критеріїв та рівнів полікультурної вихованості учнів, окресленні шляхів її формування на уроках природознавства.

Існують різні погляди та підходи щодо визначення поняття «полікультурне виховання». Так, В.Компанієць визначає полікультурне виховання як процес формування в учнів навичок поведінки щодо представників інших національних, етнічних, релігійних груп; розширення їх культурних горизонтів шляхом надання інформації про особливості культури та менталітету представників цих груп. На його думку, полікультурне виховання та освіта виходять з ідеї, що всі люди незалежно від етнічного походження, родової чи статевої ідентичності, релігійних, класових, мовних, освітянських та інших культурологічних характеристик, мають право на повагу, рівні можливості отримувати повноцінну освіту, а також соціальний розвиток згідно зі своїми потребами [4, 65].

А.Солодка ж говорить про полікультурне виховання, як про процес цілеспрямованої соціалізації школярів, спрямований на оволодіння системою національних і загальнолюдських культурних цінностей, формування комунікативних умінь, що дозволяють школяреві здійснювати інтенсивну міжкультурну взаємодію, розуміти інші культури, толерантно ставитися до їх носіїв [7, 7].

Формування особистості полікультурної є складним та насиченим процесом, вимагає не лише знань про особливості розвитку дитячої особистості, а й усвідомлення неминучості її існування в багатокультурному, різноетнічному світі, необхідності формування в неї готовності до спілкування з представниками різних країн, етносів, з людьми, які відрізняються не лише кольором шкіри чи мовою, а й звичками, традиціями, щоденними ритуалами. Полікультурна вихованість - якість інтегрована та складається з ряду пов‘язаних між собою характеристик. Саме тому сьогодні необхідно виділити основні критерії (ознаки) та показники, що характеризують полікультурно виховану особистість, гідного представника сучасного суспільства.

Проаналізувавши ряд наукових джерел [1, 156; 6, 137; 7;], нами було виділено такі критерії полікультурної вихованості учнів:

1.      Володіння національною культурою (знання учнями своєї національної приналежності, звичаїв, традицій, символів, відомих представників свого народу).

2.      Інтеркультурний критерій, що характеризується рівнем інформованості учнів про культуру інших народів та мотиваційною спрямованістю вивчення іноземної мови.

3.      Емоційний критерій (визначається рівнем розвитку в учнів толерантності, терпимого ставлення до представників іншої культури).

Відповідно до рівня сформованості кожної із зазначених якостей визначається рівень вихованості школяра, його готовність до існування в багатокультурному суспільстві. На основі результатів проведеного опитування учнів 5-6-х класів та його аналізу було виділено три рівні полікультурної вихованості школярів:

·         сутнісний, або високий – характеризується: наявністю в учнів достатньо ґрунтовних знань про свою приналежність до нації, її традиції, головні ознаки; високий рівень толерантності та терпимості до інших культур, народностей; позитивна мотивація вивчення іноземних мов, прагнення до пізнання нового та зацікавленість у можливостях, які дає знання цієї мови; достатній рівень інформованості щодо інших культур, зокрема тієї, мова якої вивчається;

·         фрагментарний, або середній – загальні знання про націю, її культуру, звичаї; середній рівень толерантності; нестійка або змішана позитивна мотивація вивчення іноземних мов та середній рівень інтеркультурної інформованості;

·         початковий, або низький – поверхові знання про свою націю та народ; середній або низький рівень толерантності; відсутність мотивації вивчення іноземних мов або вона є негативною, а також відсутність елементарних знань про інші культури, їх представників.

З метою встановлення якості полікультурного виховання в сучасній школі було проведено діагностування рівня полікультурної вихованості учнів 5-х та 6-х класів, що показало різницю між рівнем сформованості цієї якості особистості у зазначених групах школярів (в середньому кожен п‘ятикласник набрав 12 балів, а шестикласник – 17). Серед учнів 5-х класів 72,5 % мають низький рівень, що на 45 % більше, ніж серед шестикласників, а кількість респондентів, які мають середній рівень полікультурної вихованості, на 20 % менше. Високий рівень мають лише 25 % учнів 6-х класів і жодний п‘ятикласник, причому шестикласники порівняно з молодшими товаришами краще володіють інформацією щодо своєї культури та особливостей культур інших народів, а за рівнем мотивації вивчення іноземних мов та рівнем толерантності учні відрізняються мало.

Більшість респондентів добре усвідомлюють свою приналежність до української нації та вважають українську мову рідною (95 %), тому що розмовляють нею, і лише 5 % учнів за рідну вважають російську, бо нею розмовляють їх батьки. Школярі також знають, люди яких національностей живуть в нашій країні, однак, на думку майже половини з опитаних (47 %), ознакою приналежності до нації є громадянство та територія проживання. Слід відмітити, що в дітей немає чіткого розуміння поняття «народне свято». Так, багато хто з учнів (особливо п‘ятикласники) в перелік народних свят віднесли дні народження близьких, такі міжнародні свята як 8 Березня, День святого Валентина. Приблизно 30 % опитаних байдуже ставляться до святкування народних свят та дотримання традицій в своїй родині.

17,5 % п‘ятикласників мають високий рівень толерантності, 67,5 % - середній і 15 % - мають низький рівень. Серед учнів 6-х класів розподіл дещо інший: 27,5 % учнів мають високий рівень толерантності, 65 % - середній і лише 7,5 % - низький. Тобто більшість учнів намагаються додержуватися своєї власної точки зору, нав‘язати її іншим, але в той же час цікавляться поглядами інших, їх переконаннями.

Більшість учнів 5-х класів надають перевагу таким мотивам вивчення іноземної як: закінчити школу, вміти читати інструкції до техніки, косметики, ліків, не розчаровувати батьків, мати можливість спілкуватися з іншими людьми, тобто орієнтуються на необхідність, а не на зацікавленість, і значно залежать від впливу батьків; 17,5 % - високо оцінюють такі мотиви, як: не відставати від однокласників та не розчаровувати дорослих.

Шестикласники вивчають мову через можливість спілкування з іноземцями та читати іноземну літературу і також, як і їх молодші товариші (хоча і в меншій мірі) вивчають мову, орієнтуючись на думку оточення (не розчарувати батьків, не відстати від однокласників).

Лише 2,5 % учнів 5-х класів мають достатній рівень, тобто такий, за якого учінь має достатні знання щодо свят та звичаїв інших народів (зокрема, мову якого вивчає), знає основні риси, характерні їх представникам, видатних діячів, письменників інших країн; 30 % - мають середній рівень (учневі відомі ті традиції, звичаї та представники, мова про які найчастіше йде на уроках, по телебаченню, він знає лише окремі риси народу, намагається вгадувати їх) і 67,5 % - низький, за якого учень володіє лише окремими фразами іншої мови (наприклад, привітання), майже не знайомий із звичаями та представниками інших країн; серед учнів 6-х класів розподіл відрізняється і становить 37,5 % учнів з достатнім рівнем, 45 % - з середнім і лише 17,5 % - з низьким.

Отже, полікультурне виховання є важливим напрямком формування повноцінного члена суспільства і рівень полікультурної вихованості школярів зростає з кожним роком навчання, хоча педагоги і недостатньо займаються реалізацією цього напрямку цілеспрямовано. Орієнтуючись на полікультурне виховання школярів слід особливу увагу звертати на інформаційне збагачення учнів, розширення їх знань щодо своєї та інших культур, а також на розвиток позитивної вмотивованості вивчення ними іноземних мов.

Вважаємо, що підвищенню рівня полікультурної вихованості сприятимуть уроки, які базуються на інтеграції природничих наук та англійської мови. Саме перевірка цього припущення і стане наступним кроком нашого дослідження.

 

Література

 

1.      Бойченко В.В. Полікультурне виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі школи: дис. канд.пед.наук: 13.00.07 / Бойченко Валентина Василівна. - Уманський держ. педагогічний ун-т ім.Павла Тичини. – Умань, 2006. –202с.

2.      Борисенков В.П. Поликультурное образовательное пространство России: история, теория, основы проектирования: Монография / В.П.Борисенков, Гукаленко О.В., Данилюк А.Я. – М. Изд-во ООО «Педагогика», 2006. – 567с.

3.      Гукаленко О.В. Поликультурное воспитание как процесс формирования национальной и этнической толерантности у современной молодежи / Гукаленко О.В. // Известия Академии педагогических и социальных наук. – Москва – Воронеж: НПО ‘‘МОДЭК’’, 2005 – 344c.

4.      Компанієць В.О. Сутність і особливості сучасного полікультурного виховання / Компанієць В.О. // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. – Київ – Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. – Вип..6. – Кн..1. – С.62-67.

5.      Кузьменко В.В. Формування полікультурної компетентності вчителів загально-освітньої школи: Навчальний посібник / В.В. Кузьменко, Л.А. Гончаренко– Херсон: РІПО, 2006. – 92с.

6.      Лощенова І.Ф. Полікультурне виховання майбутніх учителів у процесі вивчення іноземних мов: Дис. канд.пед.наук. 13.00.07 / Лощенова Ірина Феліксівна. - Інститут проблем виховання АПН України. – К., 2004. – 224с.

7.      Солодка А.К. Полікультурне виховання старшокласників у процесі вивчення гуманітарних предметів: Автореф. дис. канд. пед. наук 13.00.07 / Солодка Анжеліка Костянтинівна. - АПН України; Інститут проблем виховання. – К., 2005. – 20с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet