zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЕТАПИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА

 

Ренке С.О.

 Україна, м. Кам’янець–Подільськ,

Кам’янець–Подільський національний університет імені Івана Огієнка

 

В работе представлены взгляды различных известных ученых относительно этапов профессионального становления психолога и факторы влияния на этот процесс. Несмотря на многообразие взглядов, почти все ученые выделяют три основных периода профессионального становления психолога: допрофессиональный период, профессиональное обучение и профессиональную реализацию личности.

 

Стаття розглядає поняття цілісного образу майбутнього психолога у студентів та етапи його формування.

Ключові слова: самовизначення, Я-концепція, самоактуалізація, оптація, адаптація, критерії.

У процесі професійного самовизначення особистість проходить певні етапи професійного становлення. Відомі роботи в цій області вітчизняних авторів Є.О. Клімова, М.С. Пряжнікова, Е.Ф. Зеєра та інших. Професійне становлення особистості розглядається в роботах багатьох авторів: О.М. Борисової, Е.Ф.Зеєра, Є.О. Клімова, Т.В. Кудрявцева, М.В. Кузьміна, Л.М. Мітіна, Ю.П. Поварєнкова.

Н.В. Парнюк у своєму дослідженні [5] посилається на теорію «рис і факторів», запропоновану Ф.Парсонсом, яка одержала широке поширення на Заході. Відповідно до цієї теорії профорієнтація повинна забезпечити акт вибору, що розуміється як установлення відповідності індивідуально-психологічних особливостей людини вимогам професії.

Вибір професії має ґрунтуватися на трьох факторах: індивід повинен, по-перше, чітко усвідомлювати рівень власних можливостей і здібностей; по-друге, знати вимоги професії й умови досягнення успіху, можливості й перспективи професійного росту; по-третє, уміти правильно співвідносити ці дві групи факторів. Дональд Сьюпер, представник одного із напрямків теорії професійної діяльності, охарактеризованого дослідниками Беррі і Уолфом як «концепція індивідуальності», на підставі досліджень, проведених у 1951 році групою економістів, соціологів, психіатрів і психологів на чолі з Е.Гінзбургом, а також досліджень індустріальних психологів Д.Міллера і В.Форма, висунув свою концепцію стадій професійного життя, що визначив у такий спосіб:

1) стадія росту (від народження до 14 років) являє собою вибір юнаком своєї майбутньої професії;

2) стадія розвідки (від 15 до 24 років);

3) пробна стадія (25-30 років);

4) стадія стабілізації (30-44 роки);

5) стадія збереження (45-64 роки);

6) стадія відходу (після 65 років ).

Через якийсь час, переосмисливши свою концепцію стадій професійного життя, Д.Сьюпер доповнив її концепцією про чотири типи кар'єри, за допомогою яких він намагався врахувати індивідуальні розбіжності в проходженні стадій професійного життя.

Відповідно до теорії Я-Концепції Д.Сьюпера, люди прагнуть вибрати професію, яка відповідає сформованим у них уявленням про себе. Стверджуючи себе в професії, яка відповідає їхній Я-Концепції, вони домагаються само актуалізації, роблять те, що їм здається, може принести найбільше задоволення та максимально сприяти особистісному зростанню.

Т.В. Кудрявцев, один із перших вітчизняних психологів, які глибоко досліджували проблему професійного становлення особистості, як критерії виділення стадій, обрав відношення особистостей до професії та рівень виконання діяльності [3] й виділяв наступні стадії професійного становлення особистості:

1)      Виникнення і формування професійних намірів під впливом загального розвитку, попереднього орієнтування та залучення до різних сфер праці в загальноосвітній школі.

2)      Властиве професійне навчання, тобто цілеспрямована підготовка до професійної діяльності.

3)      Процес входження в професію, що характеризується активним її оволодінням і знаходженням свого місця в колективі.

4)      Повна або часткова реалізація особистості в професійній праці.

Є.О. Клімов обґрунтував наступну професійно-орієнтовану періодизацію:

1)      стадія оптації (12-17 років) - підготовка до свідомого вибору професійного шляху;

2)      стадія професійної підготовки (15-23 року) - оволодіння знаннями, уміннями й навичками майбутньої професійної діяльності.

У більш пізній періодизації життєвого шляху професіонала Є.О.Клімов пропонує більш докладне угруповання фаз: 1) оптація - період вибору професії в навчально-професійному закладі; 2) адаптація - входження в професію та звикання до неї; 3) фаза інтерналу - придбання професійного досвіду; 4) майстерність - кваліфікаційне виконання трудової діяльності; 5) наставництво - передача професіоналом свого досвіду [2].

А.К. Марков, як критерій виділення етапів становлення професіонала, обрала рівні професіоналізму та виділяє 5 рівнів і 9 етапів:

1)      Допрофесіоналізм включає етап первинного знайомства із професією.

2)      Професіоналізм складається із трьох етапів: адаптація до професії, самоактуалізації в ній і вільне володіння професією у вигляді майстерності.

3)      Суперпрофесіоналізм також складається із трьох етапів: вільного володіння професією у формі творчості, оволодіння низкою суміжних професій, творче проектування себе як особистості.

4)      Непрофесіоналізм - виконання праці по професійно перекручених нормах на тлі деформації особистості.

5)      Післяпрофесіоналізм - завершення професійної діяльності.

Загалом процес професіоналізації триває в досить зрілої людини все життя: людина шукає відповіді на питання - хто я є, навіщо живу, чого можу домогтися, чим я можу допомогти своїм близьким, своїй країні, у чому моє індивідуальне призначення [4].

Як провідні фактори, які детермінують професійне становлення особистості, Е.Ф. Зеєр виділяє соціальну ситуацію розвитку і рівень реалізації провідної діяльності. Ці фактори він використовує як підстави для виділення стадій професійного становлення особистості: оптації, професійних підготовок, професійної адаптації, первинної та вторинної професіоналізації, професійної майстерності [1].

Потреба в безперервному вдосконалюванні системи підготовки кваліфікованих кадрів, неповна реалізованість свого потенціалу персоналом з більшим стажем роботи в різних професійних сферах з усією гостротою ставлять питання цілісного формування особистості в професії, установлення норм, у яких воно відбувається. Без рішення цих завдань неможливо якісне навчання та прогнозування наступної успішності професійної діяльності. Тим часом, воно є лише часткою розвитку людини в процесі всього життєвого шляху. Отже, найчастіше випадає аналіз цілісної особистості професіонала, а сама періодизація його становлення розглядається як співпадаюча з різними етапами життя, і тому жорстко обмежена тимчасовими рамками.

Вивчаючи становлення особистості професіонала, особливо в соціально орієнтованих професіях, цілком побудованих на взаємодії між людьми, необхідно звернутися до різних типів соціальних зв'язків між суб'єктом і світом, які є ключем до розуміння самовизначення особистості, у тому числі й професійного.

С.Л. Рубінштейн виділяв два основних способи існування і, відповідно, два ставлення людини до життя. Перший спосіб – це життя, яке не виходить за межі зв'язків, у якому живе людина, де усяке ставлення - це ставлення до окремих явищ, а не до життя загалом. При такому ставленні людина не є суб'єктом життя, хоча і не вимикається з нього, але не здатна зайняти позицію поза ним з метою його обміркування. Саме життя виступає тут «майже як природний процес»; людина поглинена ним, розчинена у реальному бутті. Навколишнє життя є як би суб'єктом замість самої людини.

Другий спосіб існування пов'язаний з появою внутрішньої рефлексії, що «припиняє, перериває цей безперервний процес життя і виводить людину подумки за його межі. Людина як би займає позицію поза ним...» [8].

На підставі виведених С.Л.Рубінштейном двох способів життєвого шляху, О.Р.  Фонарьовим було розроблено три модуси людського існування: володіння, соціальні досягнення і служіння. Зазначені модуси, на думку О.Р. Фонарьова, є етапами становлення особистості професіонала [9]. Відповідно до закону трансформації етапів розвитку якого-небудь явища в структурні рівні його організації [7], можна дійти висновку, що ці модуси відображають також рівні професіоналізму.

Сам О.Р. Фонарьов визначає їх у такий спосіб: непрофесіонал (квазіпрофесіонал, професійний функціонер, виконавець), фахівець і професіонал. На думку О.Р. Фонарьова: «Професіонал - це людина, яка усвідомила своє життєве призначення, що є суб'єктом своєї праці і володіє діяльністю загалом, результати праці якої перевищують результат, закладений у меті, що усвідомила свою відповідальність за наслідки реалізації діяльності та маюча волю в створенні засобів її виконання.

Фахівець - людина, яка володіє знаннями, уміннями і навичками та особистісними особливостями, необхідними для виконання діяльності, яка самостійно виробляє засоби досягнення поставленої нею мети, результат якої відповідає задуму.

Виконавець - людина, яка володіє знаннями, уміннями і навичками, суворо відповідаючи нормативам виконання діяльності, результат якої часто не відповідає поставленій меті, що проявляє досить високу хаотичну активність, що не сприяє ефективності даної професійної праці».

Як відзначає В.А. Петровський, для професіонала характерно гіперфункціонування, «стан натхнення, що представляє розширення спектра свідомості, що створюється через одночасне досягнення граничних значень емоційної активації, раціонального мислення, надчутливого бачення світу. Виникаючий стан характеризується непередбачуваним, некерованим процесом з боку суб'єкта, а результат цього процесу представляє, з одного боку, глибинне розуміння дотепер закритої істини, а з іншого боку, більш-менш точне, раціональне відображення» [6].

Незважаючи на своєрідні особливості, що існують у періодизаціях різних авторів, практично всі вони виділяють допрофесійний період (слабко усвідомлювану професійну стадію), професійне навчання (підготовку) і безпосередньо професійну реалізацію особистості.

 

Список використаних джерел

 

1.      Зеер Э.Ф. Психология профессионального образования: Учебн.пособие. - Москва-Воронеж, 2003. - 408 с.

2.      Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. - Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1996. — 316 с.

3.      Кудрявцев Т.В. Психология профессионального обучения и воспитания. — М.: Изд-во МЭИ, 1986. - 346 с.

4.      Маркова А.К. Психология профессионализма. — М., Знание, 1996. -308 с.

5.      Парнюк Н.В. Образ преподавателя в сознании студентов гуманитарных вузов. Автореф. канд. психол. наук. - СПб., 2003. -23 с.

6.      Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субъектности. - Ростов-н/Д.: Феникс, 1996. — 425 с.

7.      Поваренков Ю.П. Психологические основы целостного подхода к процессу профессионализации личности. Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В.А.Бодрова. - М: Ин-т психол. АН СССР, 1991. - 364 с.

8.      Рубинштейн СЛ. Основы общей психологии. - СПб.: Питер Ком, 1999.-510 с.

9.      Фонарев А.Р. Формы становления личности в процессе ее профессионализации // Психология работы с персоналом в трудах отечественных специалистов: Хрестоматия / Под ред. Л.В.Винокурова. - СПб.: Питер, 2001. - С. 414-423



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet