zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



КОМПЛЕКСНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТІВ НА ШЛЯХУ ДО ЗАЛУЧЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ДЕПОЗИТІВ

 

Софроній А.С.

Україна, м.Чернівці,

Буковинська державна фінансова академія

 

The issues of the state of the deposit policy of commercial banks in Ukraine are under analysis. Its peculiarities and problems are revealed. The ways of developing and implementing some deposit modifications to improve a clients’ complex service are proposed. The importance of the population trust resumption as the significant factor of the situation stabilization in banking sector is specified. The revival of the public confidence as a determining factor of the situation stabilization in the banking sector is grounded.

 

Постановка проблеми. Однією з основних функцій банківської системи є раціональний розподіл фінансових ресурсів шляхом акумулювання тимчасово вільних коштів суб'єктів господарювання та спрямування їх у кредитно-інвестиційний процес. Мобілізуючи тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб на ринку кредитних ресурсів, комерційні банки за рахунок них задовольняють потребу народного господарства в додаткових оборотних коштах, сприяють перетворенню грошей на капітал, забезпечують потреби населення в споживчому кредиті.

Залучені кошти стають основним джерелом формування ресурсів банків, які використовуються на проведення активних операцій. В сучасних умовах актуальності набуває обґрунтування ролі депозитних операцій банків як вирішального фактора економічного зростання та стабільності банківської системи.

Аналіз останніх досліджень і результатів. Даній проблематиці в сучасних умовах приділяють достатньо уваги спеціалісти і науковці, питання розглядаються на конференціях та семінарах у банківських установах. Значну увагу депозитним ресурсам банку приділяли зарубіжні вчені, а саме: А.Маршал, А.Сміт, П.Роуз, та вітчизняні науковці М.Алексеєнко, О.Барановський, О.Дзюблюк, А.Мороз, О.Огієнко, М.Савлук. У їх працях увага зосереджена на економічному значенні залучення депозитів, їх впливі на ресурсну базу банку, технології проведення депозитних операцій з суб’єктами господарювання.

Постановка завдання. В умовах світової фінансової кризи та пов'язаного з нею дефіциту ресурсів на міжнародних ринках капіталу банки України втратили можливість зовнішніх запозичень і зіткнулися з проблемою нестачі ресурсів для активного розвитку бізнесу. Враховуючи фінансову ситуацію, пріоритетними завданнями для комерційних банків є залучення ресурсів на внутрішньому ринку та утримання клієнтів, адже, для забезпечення конкурентоспроможності банків необхідною умовою повинно бути досягнення достатності ресурсного потенціалу. Розробка депозитної політики повинна визначати пріоритетні напрямки розвитку та удосконалення банківської діяльності в процесі залучення й акумулювання ресурсів, розвиток депозитних операцій та підвищення їх ефективності. Актуальність теми є очевидною і передбачає з'ясування особливостей формування депозитних ресурсів банками України в умовах кризи й обґрунтування необхідності відновлення довіри населення до банківського сектору.

Виклад основного матеріалу. Досвід країн з розвиненою ринковою системою підтверджує, що головною функцією комерційних банків є сприяння мобілізації заощаджень суб’єктів господарювання, спрямування їх у напрямку ефективнішого використання, збільшуючи масу інвестицій та потенціал економічного зростання. Необхідними умовами для створення ефективної банківської системи в Україні є можливість та практичне здійснення переливу фінансових коштів між суб'єктами господарювання, надання споживачам свободи вибору між різними об'єктами розміщення тимчасово вільних грошових коштів.

Банківські вклади сьогодні представлені депо­зитами населення й депозитами суб'єктів господарювання; строковими депозитами й депози­тами на вимогу; депозитами в національній та іноземній валютах. Доцільно зазначити, що депозити населення є особливо привабливими для банківських установ, оскільки саме вони в переважній більшості мають строкову природу.

Загострення конкуренції між комерційними банками за ресур­си домогосподарств змушує їх розробляти адекватну депозитну політику, яка б зменшувала невизначеність їх макросередовища. Актуальним сьогодні є аналіз макроекономічних факторів, які вплива­ють на обсяг залучених у банківську систему коштів домогосподарств, що дозволить банкам сформувати депозитну політику, здатну забезпечити високий рівень рентабельності, стійкість до цінової конкуренції, формування власних бар'єрів для входу на ринок банків-конкурентів. Серед таких факторів виділяють: державну політику щодо розвитку банківської сфери, рівень інфляції та процентні ставки за депозитами, рівень розвитку банківської системи та системи кредитно-фінансових інститутів, ступінь довіри вкладників до банківських установ, демографічні фактори. На депозитну політику впливає і стан регіону, в якому банк здійснює свою діяльність. Це стосується зовнішніх ризиків, не пов'язаних з роботою банку [2].

Депозити населення набули особливої ролі у формуванні ресурсів банків після 2000 року. Так, частка депозитів населення у зобов'язаннях банків становила у 2000 році 22,14 %, у 2005-му - 39,69 %, у 2007 році - 31,57 %. Банки почали орієнтувати свою політику на залучення вкладів населення. Якщо проаналізувати структуру депозитів населення за строками упродовж 2000-2008 років, то очевидною є схильність до довгострокового вкладення коштів.

Світова фінансова криза негативно вплинула на розвиток банківської системи України. Сьогодні основними проблемами банків є погіршення загальної економічної ситуації в країні, обмеження доступу до міжнародних ринків капіталу та зниження рівня довіри до фінансових інститутів. Зниження обсягів капіталовкладень, обумовлене значним відпливом клієнтських коштів і обмеженням доступу до міжнародних фінансових ринків, а також певним зниженням обсягів фінансової підтримки, яку надавали іноземні материнські банки українським дочірнім установам, змушує банки запроваджувати стратегію збереження ліквідності. Виникла проблема з формуванням банками депозитних ресурсів. В умовах нестабільності через панічні настрої населення масово намагалося закрити депозитні рахунки, що спричинило значні проблеми з ліквідністю банків. За оцінками фахівців НБУ, у жовтні - листопаді 2008 року було вилучено близько 33 млрд. грн. в цілому за рік після розгортання кризи — 60 млрд. грн. Банки практично припинили надавати кредити. Сьогодні спостерігається зменшення обсягів вкладів населення в іноземній валюті [4].

Доцільно відзначити абсолютно адекватну реакцію НБУ в період найбільшої паніки вкладників. Запровадження мораторію справи­ло позитивний ефект. Сьогодні для вітчизняних банків сподіватися варто тільки на внутрішні ресурси, основним з яких залишаються заощадження населення. Банки мають активізувати свою діяльність у цьому сегменті, тим більше, що НБУ зробив перший крок назустріч шляхом підвищення суми відшкодування до 150 тис. грн., у зв'язку з чим спрямував 1 млрд. грн. на підтримку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На 1 липня 2009 року за банківськими балансовими рахунками кошти фізичних осіб становили 196.6 млрд. грн, в тому числі: "на вимогу" – 45,4 млрд. грн., "строкові" – 51,2 млрд. грн. За станом на 1 жовтня 2008 року кошти фізичних осіб "на вимогу" складали 43.1 млрд. грн., "строкові" - 158.9 млрд. грн. Таким чином, за 9 місяців кошти "на вимогу" приросли на 2.3 млрд. грн., "строкові" — зменшилися на 7.7 млрд. грн. Експерти НБУ попередньо оцінювали втрати портфеля фізичних осіб за станом на травень 2009 року на рівні 90 млрд. грн. За цей період зменшився портфель депозитів юридичних осіб — із 145,4 млрд. грн. до 126,3 млрд. грн. Тобто на сьогодні головним інвестором системи є фізичні особи, які тримають на своїх рахунках на 55,6 % коштів більше, ніж юридичні особи.

Здійснюючи аналіз депозитного потенціалу західного регіону України (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області) необхідно відмітити, що обсяг депозитів населення складає – 18,6 млрд. грн., юридичних осіб — 4,2 млрд. грн.

Частка державних банків у депозитному портфелі населення — 13,9 %, банків із іноземним капіталом — 41,6 %, з приватним українським капіталом – 26,8 %, банків, що втратили платоспроможність, — 17,7 %. Питома вага Приватбанку досягає рівня 17,2 %. Ще 11 банків мають частку від 2,0 до 9,0 %. Свою ринкову позицію поліп­шили Райффайзен банк „Аваль”, Ощадбанк, Кредобанк, „Надра”, Укрексімбанк. Погіршили — Укрсиббанк, Укрсоцбанк, ПромІнвестбанк, Укрпромбанк, Укргазбанк.

Якщо банк не має власної депозитної політики або має депозитну політику невисокої якості, або не зміг довести її основні положення до відома конкретних виконавців, ставлячи під сумнів можливість її реалізації, значно підвищується ризик його діяльності. Важливим моментом у реалізації депозитної політики є залучення та утриман­ня банківськими установами заможних клієнтів, у тому числі фізичних осіб.

При розробці політики банку на ринку депозитних послуг необхідно враховувати принципи максимізації прибутку, забезпечення стійкості ресурсної бази та рівня ліквідності, гнучкості асортиментної і цільової політики та пристосування окремих параметрів збуту до вимог клієнтів. Розробка політики розвитку банку повинна передбачати комплекс дій із досягнення бажаної позиції на депозитному ринку та встановленої частки депозитів у залучених ресурсах. Стратегічні напрямки банківських установ на ринку депозитних послуг повинні відображати:

·         ринкову позицію досягнення лідерства, утримання ринкових позицій;

·         інновації, які передбачають використання нових методів ведення бізнесу, впровадження нових видів депозитних послуг;

·         використання ресурсів;

·         прибутковість;

·         підвищення ефективності банківського менеджменту.

Для успішного функціонування та розширення діяльності банківської установи недостатньо залучати кошти за нижчою ціною, а розміщувати за вищою, для цього необхідно створювати ефективну систему менеджменту банку. Для підтримки своєї конкурентоспроможності банки вимушені задовольняти цільові потреби клієнтів шляхом розробки і впровадження модифікацій депозитів, застосовувати фінансові інструменти та розширювати діяльність з метою удосконалення комплексного обслуговування клієнтів. Дана програма передбачає купівлю не лише депозитного продукту, а й інших банківських і небанківських продуктів на пільгових умовах [3].

Для виявлення окремих характеристик банківських продуктів, завдяки яким дані потреби задовольняються, необхідно звернутися до моделі Н.Кано, яка розширює розуміння того, як клієнти оцінюють якісні характеристики продукції. Н. Кано класифікував потреби покупців за видами: очікувані, задоволення яких обов’язкове та очевидне для споживача; бажані – чим більше задоволені ці потреби, тим більше задоволений споживач; так звані потреби „захоплення”.

Перед проектуванням даної моделі на банківські продукти необхідно класифікувати їх з відповідністю задоволення за рахунок їх потребами, а також виявити основні характеристики даних продуктів. Це наступні групи банківських продуктів:

1. Пропоновані з метою отримання клієнтом додаткових доходів, а саме депозитні продукти та продукти, основу яких складають: послуги довірчого управління грошовими ресурсами та іншим майном клієнтів; послуги з організації випуску корпоративних цінних паперів; послуги з купівлі – продажу цінних паперів кредитної установи.

2. Пропоновані з метою мобілізації клієнтами ресурсів: кредитні продукти; продукти, основу яких становлять послуги емісійного посередництва.

3. Що дають змогу здійснення клієнтами розрахунків:

·         продукти розрахунково – касового обслуговування (здійснення міжнародних розрахунків), враховуючи дистанційне банківське обслуговування як специфічний різновид РКО (PC-banking, Telephon-banking, Internet-banking);

·         продукти, в основі яких лежать послуги з інкасації ресурсів клієнтів;

·         емісія платіжних інструментів (векселей, розрахункових чеків).

4. Що дають змогу зберігати цінності клієнтів – продукти, в основі яких лежать: послуги з оренди сейфів та індивідуальних банківських комірок; послуги депозитарію; послуги реєстродержателя.

5. Інші – продукти, основу яких складають: послуги з купівлі – продажу валюти, дорогоцінних металів, консультаційні та інформаційні послуги, гарантійні послуги, комплексні індивидуальні продукти (Private banking).

Проектуючи на українську банківську діяльність виявлені логічні зв’язки між потребами клієнтів та якістю продуктів, можна зробити наступні пропозиції.

Бажанні потреби клієнтів задовольняються за рахунок додаткових послуг, що включаються до складу банківських продуктів. Наприклад, потреби корпоративних кліентів банку в індивідуальному обслуговуванні задовольняється за рахунок Private banking, в послугах розрахунково – касового обслуговування поза офісом – за рахунок дистанційного банківського обслуговування. По суті, Private banking і дистанційне банківське обслуговування - це модифіковані банківські продуктикредитні, депозитні, а також продук­ти, в основі яких лежать розрахунково – платіжні послуги. Інакше кажучи, банк, удосконалюючи набір послуг, що входять до складу продукту задовольняє бажані потреби клієнта. При відсутності добросовісної конкуренції, якщо банк не пропонує йому в зазначених випадках Private banking і дистанційне банківське обслуговування, клієнт будет розчарований, хоча, можливо, і не відмовиться від обслуговування в даній кредитній установі. Однак, при сучасній конкуренції на ринку вірогідність відмови клієнта від обслуговування в банку наближається до граничної [1].

При наділенні банківських продуктів привабливими властивостями, на пред’явлення яких клієнт не розраховував чи навіть не знав про них, попит на такі продукти може різко зрости. Завдяки конкуренції серед українських банків очікувані та бажані потреби клієнтів задовольняються, існує різниця в ступіні їх задоволення.

Захоплюючі потреби клієнтів, навпаки, ще недостньо задоволені і тому розробники нових банківських продуктів просто зобов’язані звернути особливу увагу на даний вид потреб, на розробку та удосконалення привабливих якостей продуктів банку.

При створенні нових банківських продуктів необхідно опиратися не тільки на інформацію про потреби клієнтів, але й на власні розробки та висновки. Результати аналізу дозволять сформувати перелік заходів, які можуть забезпечити повніше задоволення потреб банківських клієнтів. Це наступні заходи:

·         періодична оцінка потреб клієнтів шляхом проведення соціологічних опитувань, моніторингу банківських продуктів, що вже реалізуються, а також оцінки власних можливостей нарощування нових якісних банківських продуктів;

·         аналіз перспективності створення нового продукту, для чого необхідно виділити його окремі характеристики та співставити з потребами клієнтів, що дозволить виявити ступінь їх потенційного задоволення;

·         співвідношення орієнтирів банку при впровадженні нового продукту з потребами клієнтів, які необхідно задовольнити за його рахунок. Продукти, що претендують на масовий попит, в першу чергу повинні задовольняти очікувані потреби клієнтів;

·         продукти, призначені для вузького кола клієнтів – захоплюючі потреби та надання продуктам привабливих якостей, завдяки яким можливо задовольнити такі захоплюючі потреби клієнтів.

З практичної точки зору впровадження системи комплексного обслуговування фізичних осіб банками необхідно здійснити шляхом застосування наступних форми роботи:

1.      У відносинах комерційних банків з різними групами клієнтів, як з фізичними особами, так і з юридичними, доцільно використовувати депозитні рахунки, що мають змішаний режим функціонування. Корисним є досвід зарубіжних комерційних банків у застосуванні NOW рахунків. З одного боку, кошти, що зберігаються на таких рахунках, можуть використовуватися для здійснення платежів, а з іншого - вони є своєрідними фінансовими інвестиціями, що приносять їх власникам певні доходи.

2.      Надання споживчих кредитів власникам депозитних рахунків під гарантії корпоративним клієнтам, їх співробітникам або фізичній особі за умови наявності певної суми на її депозитному рахунку.

3.      Об'єднання банківських та страхових послуг. При цьому банк за власний рахунок страхує власників пластикових карток - вкладників від нещасних випадків, власників пластикових карток, які від'їжджають за кордон; здійснює страхування життя вкладників, пенсійне або медичне страхуван­ня, а також страхує цінності, що зберігаються в депозитних сейфах.

4.      Об'єднання банківських, туристичних та інших послуг.

5.      Перехресний продаж банківських послуг.

6.      Обслуговування клієнтів до і після здійснення банківських операцій, яке передбачає обслуговування до здійснення операцій (ознайомлення з політикою банку, з корисними властивостями існуючих і нових послуг), обслуговування після здійснення операцій (робота із скаргами та пропозиціями, перевірка якості обслуговування, надання додаткових послуг та консультацій).

7.      Вивчення графіків роботи клієнтів, внесення відповідно до них змін у години роботи філій банку, запровадження дистанційного обслуговування клієнтів і використання різного роду стимулів для заохочення фізичних та юридичних осіб, що стали клієнтами банку.

8.      Консультації з питань оптимального розміщення коштів, доцільності і переваг виду банківських продуктів. Консультації в галузі ЗЕД, маркетингу, права, бухгалтерського обліку тощо.

9.      Система бонусів для клієнтів, які дають можливість отримувати премії, подорожувати із значними знижками.

Використовуючи різноманітні форми роботи з клієнтами в сфері залучення депозитних ресурсів, перш за все, банки повинні усвідомити важливість клієнта для банку, особливо клієнта — фізичної особи, причому не лише з позиції вкладника, а й із позиції позичальника. Адже в один період часу людина може бути позичальником, в інший — вкладником. Якщо ж банк абсолютно некоректно поводить себе з позичальниками, вимагаючи дострокового повернення кредиту, не пропонуючи клієнту шляхів реструктуризації заборгованості, запроваджуючи підвищені процентні ставки для кредитоспроможних позичальників, то чи може він сподіватися на майбутнє прихильне ставлення до себе? Така поведінка підриває довіру і до окремо взятого банку, і до банківського сектору загалом. Банки мають усвідомити важливість правильної і коректної поведінки в будь-якій ситуації, і особливо у кризовій, адже в умовах глобальної нестабільності саме внутрішні джерела дадуть змогу вітчизняним банкам втримати позиції, у зв'язку з чим відновлення довіри населення має стати стратегічно важливим.

Висновки. Здійснений аналіз дає підстави для більш глибокого розуміння проблем у сегменті депозитної діяльності вітчизняних банків в умовах кризи й водночас розкриває шляхи їх розв'язання. Ефективним методом додаткового залучення комерційними банками коштів на депозити може стати застосування комплексного обслуговування клієнтури. Використання моделі Кано дозволяє повніше оцінювати потреби клієнтів в банківських послугах та, крім традиційного обслуговування, комерційні банки надаватимуть своїм клієнтам низку додаткових послуг. Постійне розширення діапазону послуг, зниження їх вартості, покращення якості обслуговування, надання консультацій сприятимуть збільшенню обсягів кредитних ресурсів банку, забезпечуючи йому належний рівень прибутковості при здійсненні активних операцій.

 

Список використаних джерел

 

1.      Волошин І. Оцінка оптимальних ставок за роздрібними строковими вкладами банку / І. Волошин, М. Волошин // Вісник НБУ. – 2009. - № 12. – с.16 – 19.

2.      Фоміних М. Оцінка впливу макроекономічних факторів на обсяг банківських депозитів домогосподарств України / М. Фоміних // Економіст. – 2009. - № 12. – с.52-55.

3.      Версаль Н.І. Особливості формування депозитних ресурсів банками України / Н.І. Версаль // Фінанси України. – 2009. - №12. – с. 89 – 95.

4.      Резнікова Н. Про специфіку фінансової кризи в Україні / Н. Резнікова // Персонал. – 2008. - № 12. – c.49-55.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet