zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРИРОДООХОРОННОГО РУХУ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В ШКОЛАХ УКРАЇНСЬКОЇ РСР У 40-70-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ

 

Мехеда А.М.

Україна, м. Кіровоград

Кіровоградський державний педагогічний Університет імені В.Винниченка

 

В статье рассмотрены основные тенденции развития природоохранительного движения ученической молодёжи в школах Украинской РСР в 40-70-х годах ХХ столетия. Проанализированы основные благоприятствующие и неблагоприятствующие социально-экономические факторы, которые повлияли на развитие природоохранного движения ученической молодежи.

 

Сучасна світова громадськість стоїть перед необхідністю вирішення проблеми глобальної екологічної кризи, яка потребує пошуку гармонійних відносин між природою та суспільством. Вирішення даної проблеми залежить від сформованості екологічного світогляду та екологічних компетенцій у підростаючих поколінь. В процесі функціонування і розвитку суспільства доволі важливу роль відіграє соціальний інститут освіти. Підтримання досягнутого рівня культурного розвитку, його подальше вдосконалення неможливі без оволодіння культурною спадщиною минулого. Освіта є суттєвим компонентом процесу залучення молодої людини до норм та цінностей культури та перетворення її на повноцінного члена суспільства. Саме школа повинна сформувати в сучасної учнівської молоді екологічні компетенції, виховати любов та повагу до оточуючого середовища, передати цінний природоохоронний досвід, накопичений протягом тривалого часу. Звернення до історії розвитку природоохоронного руху учнівської молоді як основного виховного механізму надасть можливість віднайти необхідні важелі педагогічного впливу на формування екологічного світогляду сучасного підростаючого покоління.

Питання розвитку природоохоронного руху учнівської молоді та екологічної освіти в школах Української РСРС у своїх дослідженнях вивчали: К.Н. Благосклонов [2], В.В. Вербицький [4], Ю.Ю. Дзідолікас [1], А.Н. Захлєбний [5], І.Д. Звєрєв [6] та інші.

Соціально-історичні передумови для зародження природоохоронного руху учнівської молоді склалися у 20-х роках ХХ століття. Проте сприятливі для розвитку умови з’явилися лише після Великої Вітчизняної війни і були пов’язані з необхідністю відбудови народного господарства та системи освітніх закладів. Перше післявоєнне десятиліття було ознаменоване грандіозними проектами «перетворення природи» та планами по відбудові господарства, в основі яких лежав принцип нещадного використання природних ресурсів та підкорення природи без урахування подальших наслідків [7, 53]. Тому природоохоронна діяльність учнівської молоді в період 40-50-х років починала розвиватися в рамках відбудови народного господарства та вирішення продовольчої проблеми. Ефективним фактором виховання учнівської молоді педагоги визнають позакласну роботу, під час якої вирішувалися завдання природоохоронного навчання та виховання. Природоохоронна діяльність під час позакласної роботи в даний період розвивалась в контексті двох основних напрямків: відбудови шкільних приміщень колгоспних господарств, зруйнованих природних об’єктів та дослідництва. Школярі стали активними учасниками відбудовчого процесу: здійснювали активну допомогу при відбудові своїх шкіл, навчально-дослідних ділянок, приймали активну участь у відбудові сільських господарств на селі, закладали нові сади, лісосмуги, збирали лікарську сировину, боролися із шкідниками полів, тощо. Охорона природи здійснювалася диференційовано, з урахуванням лише інтересів держави та суспільства. Широка маса учнівської молоді була залучена до дослідницької діяльності, яка здійснювалася на пришкільних навчально-дослідних ділянках та колгоспних полях. Характерною рисою дослідницької роботи було її сільськогосподарське та краєзнавче спрямування. Учнівське дослідництво активно підтримувалося державою і розвивалося відповідно до мічурінського вчення. Протягом 40- х, початку 50-х років проводилася низка Всесоюзних і Всеукраїнських конкурсів та естафет, які сприяли розвитку природоохоронного руху учнівської молоді. Однак, в період з 1950 по 1955 рр. природоохоронний рух був міцно зажатий у лещата сталінської системи. Молодому поколінню замість природоохоронних ідей насаджувались ідеї використання природних ресурсів та диференційованого ставлення до охорони природи.

Друга половина 50-х років була ознаменована переходом загальноосвітньої школи до політехнічного навчання, що мало як позитивні, так і негативні наслідки для розвитку природоохоронної діяльності учнівської молоді. Так, з одного боку, учнівська молодь вже у школі знайомилась з різними видами праці, виявляла в собі здібності і нахили до певного виду робіт і могла швидше зорієнтуватись при виборі майбутньої професії. З іншого боку, практика виявила цілу низку проблем і суперечностей з приводу впровадження реформи в життя – зокрема, недостатнє наукове обґрунтування та відсутність експериментальної перевірки, відірваність шкільної науки від тогочасного рівня розвитку науки і техніки, відсутність чітко продуманих міжпредметних зв’язків. Поруч з політехнізацією навчальних предметів в навчальних планах з’явилися години, присвячені виробничому навчанню. Саме цей момент забезпечив укріплення природоохоронного руху учнівської молоді, його розширення – продовжилося створення навчально-дослідних шкільних господарств та учнівських виробничих бригад.

Проте, поруч із значними досягненнями природоохоронний рух учнівської молоді все ще мав низку недоліків: відсутність широкого охоплення учнівської аудиторії, відсутність чітко розпланованої гурткової роботи, занедбаність шкільних навчально-дослідних ділянок, недостатня увага з боку вчителів виявленню і розвитку дитячої творчості, розвитку інтересу до природознавства та сільського господарства, тощо.

Шістдесяті роки були ознаменовані новою хвилею реформування радянської загальноосвітньої школи. Відбувся процес переходу школи на восьмирічний термін навчання. В середині 60-х років здійснюються спроби ліквідації невідповідності навчальних планів і програм тогочасному рівню науки. Відбулася часткова інтеграція природоохоронних знань в шкільні навчальні курси. Однак все ще існували перешкоди для повноцінного впровадження природоохоронних знань в систему шкільної освіти. Однією з причин була педагогічна не розробленість змісту природоохоронних знань в школі та методів їх вивчення. Непідготовленість вчителів до викладання природоохоронних знань в програмі предметів також викликала значні ускладнення у природоохоронному навчанні й вихованні учнівської молоді [5, 62]. Охорона природи в даний період починає позиціонуватись як нова галузь науки, що розвивається в рамках системи географічних наук.

На початку 70-х років природоохоронний рух учнівської молоді продовжує розвиватися в контексті розвитку суспільно-корисної праці в більшій мірі у вигляді практичної діяльності учнів на навчально-дослідних ділянках, лісництвах та у колгоспах. Увага педагогів була спрямована на пошук нових підходів до дослідницької роботи школярів. В науково-педагогічній літературі здійснюються спроби окреслення основних задач позакласної природоохоронної роботи, формулювання змісту, форм та методів роботи з гуртками природоохоронців, що свідчило про певну методичну розробленість даного напрямку навчання та виховання. Позитивним моментом у розвитку природоохоронного руху учнівської молоді стало введення в плани біологічно-хімічних факультетів педагогічних вузів обов’язкового курсу охорони природи, що давало можливість підготувати компетентних учителів, які змогли б організувати природоохоронне навчання та виховання на належному рівні.

Таким чином, основним ефективним механізмом екологічної освіти починаючи з 40-х років ХХ століття в школах Української РСРС був природоохоронний рух учнівської молоді. Природоохоронне навчання та виховання в школі здійснювалося двома шляхами: в рамках класно-урочної системи під час вивчення основних навчальних курсів та в рамках позакласної роботи. Природоохоронний рух учнівської молоді розвивався відповідно до природоохоронної парадигми, загальноприйнятої в державі. Природоохоронна парадигма того часу мала суперечливий характер: поруч з охороною та відновленням природних багатств практикувалось їх активне використання, що призводило до невідворотних процесів. Ставлення до природи було споживацьким. Характерною рисою природоохоронної свідомості тогочасного суспільства була віра у можливість підкорення природи людиною, створення максимально зручного середовища для існування людини без усвідомлення наслідків такої діяльності. Відповідно, свідомість тогочасної молоді формувалась під впливом ідей боротьби з природними силами, використання законів природи та природних ресурсів на користь людству без урахування наслідків.

 

Список джерел та літератури

 

1.      Дзидоликас Ю.Ю. Школьники охраняют природу / Ю.Ю. Дзидоликас // Биология в школе. – 1969. - № 3. – С. 7 – 8

2.      Благосклонов К.Н. Задачи школы по охране природы / К.Н. Благосклонов //Биология в школе. – 1964. - № 6. – С. 49 – 53.

3.      Борейко В.Б. Белые пятна истории природоохраны. СССР, Россия, Украина / Борейко В.Б. Т 2. – К, 1996. – 304 с.

4.      Вербицький В. Юннатівський рух в Україні / Вербицький В. – К.: Деміур, 2001. – 305с.

5.      Захлебный А.Н. Школа и проблемы охраны природы / Захлебный А.Н. – М.: Педагогика, 1981. – 184 с.

6.      Зверев И.Д. О формировании ответственного отношения учащихся к природе в системе коммунистического воспитания / И.Д. Зверев // Советская педагогика. – 1975. - № 11. – С. 21-30.

7.      Субтельний Орест. Україна: історія/ Субтельний Орест; пер. з англ. Ю.І. Шевчука. – К.: Либідь, 1991. – 512 с.

 



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet