zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



Напрями реформування маркетингової організаційної структури підприємства

 

Профатило О.В.

Україна, м.Запоріжжя, КПУ

 

В статье получили развитие основные положения о роли маркетинговой организационной структуре. Расширена классификация принципов формирования маркетинговой организационной структуры. Обоснованы направления реформирования маркетинговой организационной структуры.

 

В умовах ринкової економіки в Україні відбуваються істотні зміни в механізмі функціонування підприємств машинобудівної галузі України. Формування системи управління підприємством на основі концепції маркетингу стає вирішальним чинником поліпшення не лише організаційного, але й фінансового стану підприємств. Саме тому питання пошуку ефективних напрямків формування маркетингової організаційної структури на підприємствах машинобудування є своєчасним та актуальним.

Проблеми організації маркетингової діяльності висвітлюються в роботах багатьох вчених, зокрема: особливості впровадження маркетингу на підприємствах з перехідною економікою досліджуються такими вітчизняними вченими і вченими країн СНД як Г. Азоєв, О. Амоша, Г. Багієв, О. Браверман, А. Войчак, О. Градов, Н. Куденко, Г. Семенов, О. Тєлєтов, С. Хамініч. Проте слід зауважити, що більшість досліджень оминають питання адаптації принципів формування маркетингових організаційних структур до мінливого бізнес-середовища та недостатньо розглядають питання формування і функціонування маркетингових організаційних структур у рамках загальної структури підприємства.

Маркетинг підприємств машинобудування – це система, яка при відповідному формуванні налагоджує безперервний контакт підприємства із зовнішнім середовищем, забезпечуючи його таким чином релевантною інформацією, що є важливим чинником при підтримці його конкурентоспроможності [1].

Ефективність системи управління маркетингу залежить від здатності маркетингової організаційної структури адекватно реагувати на зміни зовнішніх і внутрішніх чинників.

Маркетингова організаційна структура – сукупність підрозділів підприємства, які забезпечують комунікації підприємства із зовнішнім середовищем, що дозволяє формувати виробничі та стратегічні програми із врахуванням потреб ринку.

Нажаль перехід вітчизняних підприємств від сучасного стану до маркетингової орієнтації відбувається надто повільно через що маркетингові організаційні структури підприємств машинобудівної галузі, побудовані за планової економіки і досі залишаються не реформованими. Внаслідок чого підприємства не можуть з максимальною ефективністю для себе скористатися ані новими методами маркетингового управління, впливу, ані новими комунікаційними продуктами які пропонують підприємства сфері ринку маркетингу і масових комунікацій.

Розглядаючи маркетингову організаційну структуру як систему, яка складається з суб'єктів, об'єднаних формальними і неформальними комунікаціями (ключове слово система), ми дійшли до висновку, що при формуванні і функціонуванні маркетингової організаційної структури реалізуються принципи управління системою. Отже встановивши принципи на основі яких формується і функціонує маркетингова організаційна структура можна визначити чинник, який стримує розвиток маркетингової організаційної структури підприємств машинобудівної галузі. На цьому етапі доцільним представляється визначення поняття «принцип».

У філософському енциклопедичному словнику запропоновано наступне визначення: «Принцип (от лат. principium) – исходный пункт, первооснова, самое первое; основополагающее теоретическое знание, не являющееся ни доказуемым, ни требующим доказательства». Основна вимога до принципів полягає в їх відповідності реальним бізнес – процесам, які відбуваються в певний період часу, оскільки невідповідність вимог зовнішнього середовища до можливостям функціонування маркетингової організаційної структури сформованою на основі застарілих принципів, не дозволяє останній адекватно функціонувати, що зрештою буде відображено в ослаблені позицій підприємства на ринку.

Для визначення відповідності принципів функціонування маркетингової організаційної структури етапам розвитку зовнішнього середовища при яких використовувався певний тип структури скористаємося групою принципів запропонованою І.В. Сіменко [2, С. 5 - 6] (табл. 1.).

За для можливості встановити відповідність принципів вимогам зовнішнього середовища, виділимо етапи його розвитку на яких почалось введення маркетингу в систему управління підприємствами та встановимо характерні типи маркетингової організаційної структури на кожному з них.

Таблиця 1

Принципи функціонування маркетингової організаційної структури

Найменування принципу

Зміст принципу

1

2

Принцип інерції

Ефективність структури після її реформування фіксується через певний проміжок часу після впровадження змін

Принцип еластичності

Маркетингова організаційна структура як посередник між зовнішнім середовищем та іншими підрозділами підприємства невілює негативні наслідки взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем

Принцип синергії

Ефективність всієї структури не дорівнює ефективності функціонування окремого підрозділу

Принцип інформаційної достатності

Система комунікації в маркетинговій організаційній структурі повинна забезпечити маркетингові підрозділи, інформацією, достатньої для формування ефективного рішення.

Принцип постійності та циклічності

В межах маркетингової організаційної структури підрозділи для виконання певного проекту повинні мати можливість перегруповуватися

Принцип гнучкості

Здатність до гнучкості маркетингової організаційної структури забезпечую адаптованість організаційної структури підприємства до зовнішнього середовища.

 

Отже проведення дослідження було виокремлено наступні чотири етапи розвитку: XVIII-XIX ст.н.е.; кінець XIX – перша половина XX ст.н.е.; 50-ті – 80-ті рр. XX ст.; 90-ті рр. XX ст. до сьогодні [1].

1 етап. Протягом всього періоду контроль над ринком був зосереджений у виробника. Період до поч. ХІХ ст. – це ера мануфактур. До промислового буму ще надто далеко, система виробництва підприємства не відчуває обмеженості ресурсів, що дозволяє використовувати переважно натуральну сировину. На даному етапі переважає ручна праця, тому виробництво по одиничне та дрібносерійне.

Система збуту підприємств територіально обмежена, що дозволяє говорити про фактичну відсутність жорсткої конкурентної боротьби. Ринок не рясніє широким асортиментом товарів, тому бажання споживача формуються не під впливом ринку, а виходячи з існуючих потреб.

Організаційні структури даного періоду характеризуються простотою, вони сформовані виключно для підтримки виробництва. Відділи збуту, нечисленні, оскільки ринок не перенасичений, території впливу виробників не порушуються при появі нового гравця, власники не мають стимулу ні до розширення функцій збуту, ні, тим більше, до пошуку механізмів утримання, завоювання ринку. Отже можливості маркетингу на даному етапі не актуальні настільки, щоб розширювати організаційну структуру, збільшуючи витрати на її утримання. Саме тому практично до початку ХIХ ст. маркетингу в структурі промислового підприємства немає ні як окремого підрозділу, ні в особі фахівця у складі відділу збуту.

Не дивлячись на це активно використовувалися такі інструменти маркетингу як реклама, функціонували аукціони, виставки, відбувались торги, але все це використовувалося не для завоювання ринку, а для підтвердження потужності виробництва, влади власників.

Поч. ХІХ ст. характеризується «промисловим бумом»: з'являються конвеєри, ручну працю активно замінюють всілякими механізмами, що стимулює зміни організаційної структури, яка починає розростатися, ускладнюється система внутрішньої комунікації, але переважно за рахунок технічних служб, конструкторських бюро з метою збільшення потужностей і продуктивності.

«Промисловий бум» стимулював посилення загострення конкуренції на ринку. На цьому етапі власники підприємств починають усвідомлювати брак інформації про конкурентів, нові товари, території. Для вирішення цієї проблеми великі підприємства починають розширювати відділи збуту ввівши штатну одиницю - фахівець з дослідження ринку перед яким ставляться два основних завдання: інформування ринку про технологічну революцію на даному підприємстві і пошук нових ринків збуту із врахуванням зростаючих потужностей.

2 етап. Практично до поч. XX ст. виробникам вдається майже одноосібноконтролювати ринок збуту. В кінці XIX ст. почали проявлятися проблеми з ресурсами, що стимулювало використання різного роду замінників. Це у свою чергу стало одним з чинників, який вплинув як на різноманітність пропозиції на ринку так і на збільшення кількості гравців на ньому. В інфраструктурі ринку почали з'являтися посередники між виробником і споживачем, які активно стимулювали попит на певні товари промисловості, що почало ускладнювати збут великих промислових підприємствах.

Все це вплинуло і на організаційну структуру промислових підприємств – співвідношення підрозділів з виробництва і збуту наблизилося до 1:1. Саме у цей період практики – промисловці почали звертати увагу на теоретичні розробки: сформовані А. Маслоу групи потреб [3] дозволили зрозуміти природу потреб споживача і спрогнозувати їх зміну; використання комунікаційної моделі Шрама [4] спростило процес формування комунікацій із зовнішніми суб'єктами, а вживання запропонованої Кацем і Лазарсфільдом двухступеневої моделі комунікацій [5] вирішило проблеми передачі інформації, підвищивши ефективність всієї комунікаційної системи.

Використання нових методів, не властивих відділу збуту, підштовхнуло керівництво багатьох підприємств до розширення підрозділів маркетингу і виділення фахівців з реклами, дослідження ринку, стимулювання продажів. Саме у цей період остаточно прописують посадові інструкції для співробітників відділу маркетингу формується система підлеглості в рамках відділу, в положенні самого відділу чітко визначають його функції. Не дивлячись на це маркетинг залишається інструментом збуту, його завдання зводиться до здобуття інформації про ринок і передачу її фахівцям зі збуту. А сама система збуту не має впливу на систему виробництва.

На даному етапі маркетинг через себе забезпечив зв'язок підрозділів збуту з ринком, при цьому всередині самої організаційної структури промислового підприємства не існує постійної комунікації в обох напрямках (з відділу і до відділу) між виробничими і збутовими підрозділами і взагалі відсутній зв'язок підрозділів маркетингу з виробничими структурними одиницями.

3 етап. Лише у 50-ті – 80-ті рр. XX ст. ринок перейшов під контроль фахівців з продажів [6]. Даний період вважається нами переломним для маркетингу, оскільки споживач перейшов в активну фазу – він обирає, формує запити. На цьому етапі між бажаннями і потребами споживача з'являється істотна різниця, і що є найважливішим це розуміє сам споживач.

Проблема браку сировини значно посилилася, крім того ринок почав перенасичуватися товарами певної групи. При вирішенні даних питань промислові підприємства вперше чітко усвідомили наявність проблеми - обмеженість інформації.

У даний період в інфраструктурі ринку збуту почали з'являтися підприємства що спеціалізуються на просуванні продукції, стимулюванні споживача, формуванні громадської думки, формуванні потреб, проведенні різних досліджень.

Функції маркетингу значно ускладнилися. Якщо раніше йшлося лише про допомогу в просуванні продукції (споживач був пасивний за визначенням), то зараз маркетологи формують ієрархію комунікаційних наслідків (для прогнозування можливої реакції), враховують вплив активності споживача розробляють альтернативні стратегії зміни первинного сприйняття товару споживачем, формують систему стимулювання споживачів і всієї мережі. Визначальним є не товар, а бренд, саме структура бренду визначає набір комунікаційних інструментів. В цей період впроваджуються концепції інтегрованих комунікацій, які дозволяють посилити рівень впливу на споживача.

Організаційна структура підрозділу маркетингу будується за функціональним типом: збут, реклама і PR, маркетингові дослідження з розмежуванням суб'єкта впливу. На цьому етапі почали об'єднуватися в єдину комунікацію інформаційні потоки підрозділів маркетингу і збуту, збуту і виробництва.

В організаційній структурі підприємства підрозділи по збуту почали домінувати над промисловими підрозділами. Підрозділи маркетингу об'єдналися до департаменту маркетингу, який у свою чергу почав сприйматися рівноправним структурним елементом в спільній організаційній структурі підприємства. Крім того з’являється департамент зі стратегічного розвитку, в якому домінуючу роль відіграє стратегічний маркетинг, маркетингові стратегії починають визначати вектор розвитку підприємства.

На даному етапі попит на продукцію значно нижчий за пропозицію, тому для підтримки своєї конкурентоспроможності підприємства почали шукати вихід до територіально видалених ринків збуту, що вплинуло і на ускладненні організаційної структури. По-перше з'явилися проектні матричні структури в кожній з яких фігурував підрозділ маркетингу, почали розвиватися системи філій, представництв, дилерські і дистриб'юторські мережі.

Завдання маркетингу на цьому етапі не лише правильно визначити потреби, сформувати під них пропозицію, але і контролювати, а в деяких випадках і створювати потреби. Ми вважаємо, що саме посилення ролі споживача стало вирішальним чинником у визнанні маркетингу як філософії бізнесу, з цього періоду активно почали говорити про маркетингове управління, яке передбачає формування концепції, стратегії, тактики. Це період стратегічного маркетингу.

Починаючи з 90-іх рр. XX ст. і до сьогодні на ринку домінує споживач. Перенасичення комунікацій на фоні постійного зростання конкурентної боротьби відбувається переніс акцентів зі стратегії та тактику [6]. Сьогодні є проблемою підбір, узгодження тактичних заходів, а не визначення стратегічних напрямків.

Істотно еволюціонувала і організаційна структура маркетингу. Інтеграційні процеси вплинули на створення віртуальних маркетингових структур, великі корпорації для завоювання і утримання ринків активно почали об'єднувати свої маркетингові підрозділи формуючи абсолютно нову організаційну одиницю.

Підсумовуючи вище наведене, приходимо до висновку: структурні зміни ринку змінили не лише значення маркетингу на підприємствах але й сам маркетинг.

Сучасне підприємство виводить на ринок два продукти: перший є результатом виробничого процесу на підприємстві (реальний продукт), другий – результат роботи підрозділів маркетингу (віртуальний продукт).

Відмітимо, що обидва продукти мають свою ціну, свого споживача, канали просування. Вони існують паралельно, інколи перетинаючись для посилення комунікаційного ефекту на споживача. Більш того, ми вважаємо, що в нинішніх умовах ведення бізнесу неможливо займати провідні позиції на ринку, роблячи ставку лише на реальний продукт. Життєвий цикл реального продукту складається з ряду етапів, рухаючись якими змінюється його ціна, споживчі властивості, попит. Якщо сорок років тому для переходу товару (легкова машина) з етапу росту на етап насичення потрібно було від 20 років і більше, то сьогодні з врахуванням доступу виробника на зовнішні ринки, активній рекламній компанії етап насичення досягається за 3 – 4 сезони.

Крім того, підприємства прагнуть самі скоротити даний період для можливості зняти «вершки». Це пов'язано з тим, що аналоги – конкуренти з'являються з відставанням, як правило, в один сезон. Тому життєвий цикл реального продукту підтримується за допомогою віртуального, а в деяких випадках останній тимчасово заміщає реальний продукт на певних ринках, що дозволяє втримати конкурентні позиції на час модернізації реального продукту.

Далі визначимо відповідність принципів на яких функціонує маркетингова організаційна структура умовам ведення конкурентної боротьби.

Істотні зміни зовнішнього середовища жодним чином не вплинули на актуальність принципу інерції (див. табл. 1 ), більш того, ми вважаємо, що в нинішніх умовах при ініціації проведення будь-яких структурних перетворень необхідно зіставляти швидкість зміни зовнішнього середовища із періодом часу необхідного новій структурі для отримання нею запланованих якостей.

Відносно принципу еластичності відмітимо, що сьогодні маркетинговій організаційній структурі недостатньо нівелювати негативні наслідки взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем, вона має ініціювати вплив підприємства на діяльність зовнішніх суб’єктів (маркетингова організаційна структура має не захищати підприємства, а відкрити його для суб’єктів зовнішнього середовища).

Принцип інформаційної достатності не має точки відліку, якою, виходячи з вищевикладеного, має бути межа системи комунікацій підприємства, що не дозволяє встановити рівень реалізації даного принципу на практиці.

Це ж на нашу думку стосується і принципу постійності і циклічності, оскільки інфраструктура маркетингу в своєму розвитку вже досягла того рівня, коли повинна розглядуватися можливість між організаційних об'єднань, що значно виходить за межі, встановлені даним принципом.

Єдиним принципом, із запропонованих (див. табл.1), який є актуальним для вітчизняних підприємств машинобудування і на даному етапі їх розвитку є принцип гнучкості. Більш того, відмітимо що реалізація даного принципу без істотних змін маркетингової організаційної структури підприємств машинобудування України неможлива. Маркетингова організаційна структура не здатна адаптувати організаційну структуру підприємства до турбулентного зовнішнього середовища до тих пір поки не стане її частиною (доки не буде здатна не лише приймати зовнішні комунікації, але і ініціювати, контролювати їх напрям, вплив).

На підставі вище викладеного приходимо до висновку, що запропоновані принципи функціонування не відображують вимоги зовнішнього середовища до маркетингової організаційної структури, що підтверджує доцільність їх подальшого розширення.

Проведені дослідження дозволяють говорити про зростаючу роль маркетингу. Більш того було встановлено, що організаційна структура підприємства, як і пізніше маркетингова організаційна структура, від етапу до етапу з одного боку ставала більш м'якою, а з іншого функціонально ускладнилася. Таким чином приходимо до висновку, що основним чинником, що визначає функціональні характеристики організаційної структури, є зовнішнє бізнес-середовище. На підставі вище наведеного нами запропоновано під маркетинговою організаційною структурою розуміти сукупність внутрішніх структурних одиниць підприємства, та зовнішніх суб’єктів, що пов’язані між собою процесом формування, акумуляції, передачі та використання маркетингової інформації та об’єднані на принципах інформаційної та функціональної підпорядкованості [1].

В результаті аналізу тенденцій зміни зовнішнього середовища, пріоритетів його розвитку ми прийшли до висновку про необхідність розширення принципів функціонування маркетингової структури та доцільність реформування самої маркетингової організаційної структури.

Функціонування маркетингової організаційної структури сформованої шляхом об’єднання маркетингових зовнішніх та внутрішніх підрозділів повинно відбуватися на принципах [1]:

1) багатозв’язковості. Ефективність функціонування маркетингової організаційної структури сформованої на засадах блочно-модульного підходу залежить від розгалуженості комунікацій в межах структури. Лише можливість отримувати та передавати інформацію в будь якому напрямку дозволить маркетинговій організаційній структурі реалізувати основне призначення.

2) ситуаційного функціонування. Структурні елементи маркетингової організаційної структури повинні мати можливість утворювати тимчасові тандеми склад яких залежатиме від мети.

3) сполучення функціональної підлеглості та інформаційної підпорядкованості.

 Маркетингова організаційна структура в умовах турбулентного зовнішнього середовища може бути певною мірою віртуальною, оскільки ефективність роботи її основних структурних підрозділів залежить від маркетингової інформації якою володіють не маркетингові підрозділи, чи стороні організації.

4) організаційної розмаїтості. Зовнішнє середовище постійно змінюється, розгалужується інфраструктура маркетингу, саме маркетингова організаційна структура повинна постійно розвиватися, доповнюватися новими суб’єктами, спроможними забезпечити ефективність структури, а отже і всього підприємства.

Ефективність реформування самої маркетингової організаційної структури можлива лише при системному підході до процесу реформування. Що означає зміну не лише якісних властивостей об'єкту, який підлягає реформуванню, але і перегляд,і коригування усіх його зв'язків. Вищевикладене дозволяє нам виділити два взаємопов'язані напрями реформування маркетингової організаційної структури вітчизняних підприємств машинобудівної галузі – структурний і комунікаційний [1].

Метою структурних змін є формування маркетингової організаційної структури, здатної адаптувати підприємства до нових умов ведення бізнесу. Зміни структурного характери передбачають наступні заходи:

1)      розширення функцій маркетингової організаційної структури;

2)      виділення окремих напрямків в самостійні структурні підрозділи;

3)      встановлення не маркетингових відділів що мають в своєму розпорядженні маркетингову інформацію та пошук методів формування прямого інформаційного зв'язку підрозділів маркетингу з таким відділом;

4)      розширення меж маркетингової організаційної структури за рахунок залучення зовнішніх і внутрішніх суб'єктів здатних адаптувати підприємства до турбулентного зовнішнього середовища;

5)      перегляд системи підлеглості в рамках структури і інформаційної залежності;

6)      перегляд посадових інструкцій і положень маркетингових відділів з метою приведення їх у відповідність з новими повноваженнями, що покладаються на відділи;

7)      проведення заходів з об'єднання інтересів виробництва, збуту і маркетингу з метою встановлення довіри, порозуміння, що дозволить посилити комунікації.

Метою комунікаційних змін є формування конкурентоздатної форми взаємодії учасників маркетингової організаційної структури. Реалізація цієї мети передбачає:

·         забезпечення технічної підтримки внутрішніх і зовнішніх комунікацій;

·         полегшення процесу сприйняття інформації усіма учасниками маркетингової організаційної структури шляхом вироблення єдиних стандартів інформаційної політики.

 

Перелік використаних джерел

 

1.      Профатило О.В. Маркетингові організаційні структури машинобудівних підприємств [монографія] / О.В. Профатило, Г.А. Семенов. – Запоріжжя: ЗЦНТЕІ, 2009. – 226 с.

2.      Сименко И.В. Формирование классификация принципов в системе управления субъекта хозяйствования / И.В. Сименко, В.Р. Жуков, [Електронний ресурс]. – Режис доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Vdnuet/econ/2008_3/23%20.pdf.

3.      Maslow, A. Motivation and Personality. New York. Harper and Row. 1954.

4.      Schramm, W.A. Mass Communications. Urbana, Il. University of Illinois Press. 1948.

5.      Katz, E. and Lazarsfield, P. Personal Influence: The Part Played by People in the Flow of Mass Communications. New York. New York Free Press. 1955.

6.      Блайд Джим Маркетинговые коммуникации: Что? Как? И почему / Д. Блайд / Пер. с англ.- Днепропетровск: Баланс – Клуб, 2004. – 368 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet