zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІН ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ В ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

 

Чубенко В.А.

Україна, м.Черкаси, Черкаський медичний коледж

 

Индивидуализация и дифференциация процесса обучения являются теми актуальными и необходимыми его составляющими, внедрение которых дает ощутимо качественные результаты, помогает решить много противоречий в учебно-воспитательном процессе. А именно, между входным уровнем знаний студентов-первокурсников (на базе неполного среднего образования) и особенностями построения учебных курсов физико-математических дисциплин в высших медицинских и фармацевтических учебных заведениях І-ІІ уровней аккредитации. Следовательно, особенную актуальность приобретает проблема внедрения дифференцированного подхода в организацию процесса обучения физико-математическим дисциплинам студентов ВУЗов І-ІІ уровней.

 

Впровадження диференційованого підходу до організації процесу навчання у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації забезпечує ефективне засвоєння навчального матеріалу з фізико-математичних дисциплін студентами, які мають різний попередній рівень підготовки.

В результаті проведеного теоретичного аналізу нами було встановлено, що індивідуалізація навчання – це організація такої системи взаємодії між учасниками процесу навчання, за якої якнайповніше враховуються й використовуються індивідуальні особливості кожного, визначаються перспективи подальшого розумового розвитку й гармонійного вдосконалення особистісної структури, відбувається пошук засобів, які компенсували б наявні вади і сприяли формуванню індивідуальної особистості. Це реалізація дидактичного принципу індивідуального підходу у побудові системи відносин студента з викладачем у процесі навчання.

Диференціація навчання – це врахування індивідуальних особливостей студентів у тій формі, коли вони групуються за якимись особливими ознаками для окремого навчання, іншими словами це спосіб індивідуалізації навчання.

Диференційований підхід – робота викладача, яка передбачає збереження, врахування й розвиток індивідуальних особливостей кожного учасника навчання за допомогою використання різноманітних форм, методів та засобів навчання.

Психологічною основою диференційованого підходу до організації процесу навчання є індивідуалізація навчання, яка заснована на створенні оптимальних умов для виявлення здібностей, розвитку інтересів та особливостей кожного студента.

Педагогічною основою диференційованого підходу до організації процесу навчання є вирішення проблем навчальних закладів шляхом створення нової методичної системи, яка базується на новій мотивованій основі: створення різних типів середніх навчальних закладів, створення спеціалізованих класів (груп), робота викладача на занятті з кількома групами студентів відповідно до рівня навчальних навичок.

Для з’ясування ставлення викладачів та студентів вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації щодо впровадження диференційованого підходу в навчальний процес, нами було проведене анкетування: викладачі (91,7 %) та студенти (93,5 %) вважають доцільним впровадження диференційованого підходу до організації навчання у ВНЗ, 91,8 % студентів розуміють необхідність докладання додаткових зусиль з боку викладача для впровадження диференціації навчання.

Результати анкетування підтверджують, що впровадження диференційованого підходу є найкращим засобом підвищення ефективності навчання дисциплін фізико-математичного циклу.

Для впровадження диференційованого підходу до організації процесу навчання дисциплін фізико-математичного циклу за основу поділу студентів на умовні типологічні групи нами використовуються такі характеристики як: рівень навченості та пізнавальний інтерес. Вибір саме цих характеристик дозволяє викладачеві в обмежений проміжок часу провести діагностичні процедури (тестування, анкетування, бесіди) і впровадити диференційований підхід до організації процесу навчання.

У процесі навчання ми додержуємося принципу вільного вибору особистості запропонованих викладачем завдань. При цьому керуємося тим, що усвідомленість посильності завдань викликає у студента почуття радості та піднесення, саме на цих позитивних емоціях ґрунтується позитивна мотивація до навчання дисциплін фізико-математичного циклу.

На початку навчального року нами проводяться діагностичні зрізи, які дозволяють встановити рівень базової математичної підготовки студентів. Проведений аналіз помилок, допущених при виконанні діагностичної контрольної роботи надає можливість при подальшому навчанні надати допомогу в корегуванні виявленого стану відповідно до можливостей та потреб студента.

Для впровадження диференційованого підходу необхідно також встановити рівень пізнавального інтересу до вивчення дисциплін фізико-математичного циклу. Тому на початку навчального року окрім першого діагностичного зрізу нами проводиться із студентами першого курсу дві методики для виявлення пізнавального інтересу до навчання: «Направленість на здобуття знань або оцінки» [2] і «Любов до задач» [3].

Нами розроблена методика впровадження диференційованого підходу до організації навчання дисциплін фізико-математичного циклу, зокрема математиці. Вона містить: використання різнорівневих дидактичних завдань як у процесі контролю якості засвоєних знань та умінь, так й у процесі самостійної роботи над навчальним матеріалом; роботу в тимчасових групах.

Диференційоване навчання передбачає систему роботи з розв’язування диференційованих завдань. Однією з необхідних умов їх ефективного застосування є забезпечення підготовки в межах державних стандартів за варіативності способів засвоєння дидактичних знань і вмінь. Розв'язання таких завдань означає не так зниження загальних вимог для «слабких» і підвищення для «сильних» студентів, як вільний вибір ними варіанта та рівня засвоєння, допомогу «слабким» і створення умов для глибокого засвоєння «сильнішими».

Розроблена нами система завдань поступово вирівнює знання менш підготовлених студентів, а більш підготовлених спонукає до самостійного пошуку та творчого підходу до вирішення поставлених завдань.

При формуванні математичних понять основним змістом першого етапу їх засвоєння є сприйняття і первинне розуміння, осмислення змісту понять – означень, теорем як норм, правил, алгоритмів дій з об’єктами, відображеними в понятті. Найбільш адекватним способом формування і виявлення вмінь студентів початкового рівня вважаються завдання закритого типу на вибір правильної відповіді із заданих. Завдання такого типу і повинні складати систему завдань початкового рівня.

Уміння середнього рівня виражають результати другого етапу засвоєння математичних понять – репродуктивного виконання дій з математичними об’єктами, дій на основі безпосереднього застосування правил, алгоритмів, що містяться в теоретичних положеннях, та за зразками. Основним способом формування і перевірки вмінь середнього рівня є прості, нескладні задачі, знаходження способів розв’язань яких не передбачає аналізу умов та вимог. Такі задачі складають системи завдань середнього рівня.

Уміння достатнього рівня і частково високого (10 балів) є результатами третього етапу навчання – аналітико-конструктивного застосування теоретичних положень. На даному рівні навчання підвищується системність знань: виучувані поняття включаються в логічні та змістові зв’язки з раніше вивченими, а дії, що формувались на середньому рівні, включаються в різноманітні системи дій з раніше засвоєними. Основним засобом формування вмінь даного рівня є так звані стандартні задачі, в яких спосіб розв’язання визначається не одним певним теоретичним положенням, а виявляється, конструюється на основі аналізу умови (даних) і вимог, їх співставлення, логічного введення допоміжних невідомих тощо. Основою розв’язування задач є аналітико-синтетична розумова діяльність, яка приводить до актуалізації теоретичних положень, необхідних для розв’язання задач, і до виконання дій, засвоєних на середньому рівні. Різної складності стандартні задачі повинні бути підгрунтям систем задач, що відповідають достатньому рівню і початку високого рівня.

Навчальні досягнення високого рівня виражають уміння діяти в нестандартних ситуаціях, а також уміння самостійно освоювати математичну інформацію та використовувати її. Такі уміння відповідають самонавчанню студентів з частковою допомогою з боку викладача. Стандартні задачі необхідно ускладнити логічно й алгоритмічно, а нестандартні відповідно до програмового змісту включити до систем четвертого рівня [1].

Дванадцятибальна система як ступенева передбачає диференціацію навчальних досягнень учнів не тільки за рівнями, а й оцінку ступеня навченості в межах рівня. Передбачає якісне, а не кількісне відрізнювання рівневих вмінь. Кожен бал рівня є показником якісно більш високого ступеня оволодіння рівнем, він передбачає поступове ускладнення умінь в порівнянні з попередніми, «приріст» нових видів діяльностей, якими оволодіває студент на рівні. На середньому рівні – це переважно операційне ускладнення дій, розширення класу об'єктів, з якими виконується виучувана дія. На достатньому рівні – це «приріст» видів діяльності. Наприклад, від відтворення доведень теорем до застосування відомих способів доведень при розв’язуванні задач. Як рівні в цілому, так і ступені, повинні бути ієрархічними: кожний наступний ступінь включає в себе тим чи іншим чином досягнення попередніх. У навчанні ступені освоєння рівня, образно кажучи, виступають сходинками, кожна з яких є опорною для наступної.

Така подвійна диференціація системи завдань (рівнева і внутрішньорівнева) обумовлює успішне оволодіння програмним матеріалом, дає можливість побачити зростання навченості студентів.

Не кожен студент може визначити самостійно рівень своєї підготовки, тому під час проведення самостійних та перевірочних робіт викладач повинен допомогти йому.

Виконання завдань початкового рівня є обов’язковим для всіх студентів, які мають поточні оцінки 1-5 балів. Середній рівень містить завдання з одно-, двокроковими розв’язаннями; виконання цих завдань дозволить студентам продемонструвати рівень обов’язкових знань, набутих у процесі навчання; максимальна оцінка – 6 балів. Достатній рівень містить завдання, виконання яких виявить вміння й навички студентів самостійно розв’язувати стандартні задачі і вправи; виконання всіх запропонованих завдань цього рівня відповідає максимальній оцінці – 9 балів. Високий рівень містить у собі завдання підвищеної складності, розв’язання яких передбачає використання набутих знань і вмінь у нестандартних ситуаціях. Однак частина завдань цього рівня під силу всім студентам, які опанували програмний матеріал на достатньому рівні; виконання цього блоку завдань відповідає максимальній оцінці – 12 балів.

Зважаючи на поточні оцінки, а також рівень поточного контролю (самостійні, практичні роботи, залікові завдання), викладач пропонує студентам, які мають за рівнем поточного контролю оцінки від 9 до 12 балів, завдання достатнього і високого рівнів.

Якщо поточних оцінок немає, то студент виконує роботу повністю, починаючи з початкового рівня, у порядку зростання складності; бо завдання складаються так, що виконання завдань більш високого рівня завжди вимагає знань і вмінь попереднього рівня. Із завдань достатнього і високого рівнів пропонуються завдання на вибір.

Під час обговорення результатів диференційованої перевірки необхідно враховувати позитивні емоції і прагнення студентів поліпшити свої результати, необхідно підкреслити досягнуте, змістовно прокоментувати завдання, щоб студенти побачили перспективи свого навчання.

Диференційоване навчання у практичній діяльності вчителя математики передбачає, що всі студенти одержують однакові завдання, але слабшим надається індивідуальна допомога під час їх виконання або окремі посильні для них завдання. Інколи студентам пропонують легше завдання, але згодом ускладнюють додатковим, яке вони виконують відповідно до своїх можливостей [4]. Загалом диференціація завдань за містом може здійснюватися на підставі кількості завдань, за ступенем їх складності, самостійності виконання. На практиці такий поділ здійснюють на підставі реальних навчальних можливостей студентів.

Слід зазначити, що диференційоване навчання має певну систему оцінювання, яка спрямована на те, щоб ліквідувати негативний вплив оцінювання на психічний розвиток студентів і процес учіння загалом. Вона передбачає:

·         оцінювання лише тих знань, які є основою навчального предмета;

·         відповідність діапазону оцінок амплітуді коливань у розумовому розвитку студентів і в рівнях засвоєння ними знань;

·         всі оцінки позитивні (незнання не оцінюються);

·         структурування викладачем навчального матеріалу відповідно до наявних оцінок, що забезпечує свідоме учіння студентів з орієнтацією на певну оцінку.

Система диференційованого підходу до організації навчання математики створює комфортні умови для навчання студентам з різним рівнем підготовки, дає можливість спілкуватись, розвиває лідерські здібності студентів; від викладача вимагає педагогічного такту та доброзичливого ставлення до студентів.

Розроблена нами методика диференційованого підходу до організації навчання фізико-математичних дисциплін у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації враховує початковий рівень математичної підготовленості студентів, індивідуальні особливості особистості, забезпечує засвоєння всіма студентами змісту освіти, орієнтована на можливості студентів та їх професійне спрямування, сприяє підвищенню мотивації до оволодіння знань, підвищенню рівня навченості.

 

Список викориcтаних джерел

 

1.      Пойа Д.М. Математическое открытие / Д.М. Пойа. – М.: Наука, 2000. – 274 с.

2.      Сікорський П.І. Теорія і методика диференційованого навчання / П.І. Сікорський. – Львів: В-во «Сполом», 2000. – 421 с.

3.      Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович И.Я. Изучение личности учащегося и ученических коллективов: [кн. для учителя]. / Л.М. Фридман, Т.А. Пушкина, И.Я. Каплунович. – М.: Просвещение, 2008. – 207 с.

4.      Черних Л.В. Диференційований підхід у навчанні математики / Л.В. Черних // Математика. – 2003. – № 12. – С. 4-5.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet