zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРО РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЧИТАЧА

 

Єгорова І.М., Половін С.М.

Україна, м.Донецьк,

Донецький національний технічний університет

 

In the process of forming the communicative competency of the reader, it is necessary to single out some qualitatively different levels, with the communicative competency of the reader being a complex system object including a number of main components connected by means of time, functional and causative relations.

 

У процесі формування комунікативної компетенції читача необхідно виділити деякі якісно різні рівні, при цьому вихідним положенням служить розгляд комунікативної компетенції читача як складного системного об'єкта, що включає ряд основних компонентів, зв'язаних між собою за допомогою ряду тимчасових, просторових, функціональних і причинно-наслідкових зв'язків. Кожний з компонентів виконує свою основну функцію, що й визначає його місце у складі комунікативної компетенції читача.

Функціональні зв'язки між компонентами комунікативної компетенції читача забезпечують її структурно-функціональну цілісність як системного об'єкта. Як відомо, зв'язок, цілісність і обумовлена ними стійка структура є відмінними властивостями будь-якої системи. А будь-яка система піддається моделюванню з метою її дослідження. При цьому під моделлю розуміється образ об'єкта, а під моделюванням – процесс створення цього образа.

На підставі ряду формальних критеріїв розроблені теоретична структурно-функціональна й процесуальна моделі комунікативної компетенції читача.
До складу комунікативної компетенції читача входить л
інгвістична, предметна, паралінгвістична, лінгвосоціокультурна й формально-логічна компетенції. Кожний з перерахованих компонентів виконує свою функцію, що визначає його місце в системі.
Так, лінгвістична компетенція виконує в структурі комунікативної компетенції читача базову функцію. Подібне визначення функції лінгвістичної компетенції засноване на розгляді мови як систем
і засобів, призначених для здійснення комунікації, що має місце в людськім суспільстві тільки у формі мови й на основі мови. Необхідність володіння учнем певними мовними знаннями, навичками й уміннями випливає із властивого кожному конкретному акту комунікації так званої спрямованості, що припускає, насамперед, певний ступінь володіння мовою з боку одержувача інформації. Читаючи іншомовний текст, реципієнт приходить до формального рівня його розуміння, розглянутого як вихідний пункт при подальшім осмисленні його змісту. Сказане свідчить про особливу важливість даного компоненту, й, отже, про необхідність побудови спеціальної, обґрунтованої методики його формування у студентів при урахуванні його взаємозв'язку з іншими компонентами комунікативної компетенції.

Крім володіння певним обсягом мовних знань, навичок і вмінь, спрямованість комунікативного акту припускає наявнысть у реципієнта необхідних відомостей, на тлі яких забезпечується розуміння інформації, закладеної в тексті. Значна роль щодо цього приділяється сформованості предметної й соціокультурної компетенцій.
Предметна компетенція (яку інакше можна було б назвати науково
ю, або ж професійною) є знання індивідом набору фактів, законів, тенденцій і т.д., пов'язаних з окремою галуззю науки. У міру вдосконалення предметної компетенції відбувається не тільки збільшення загального обсягу знань і уявлень студента, що висуваються до конкретної предметної області в цілому, але також має місце й постійне нагромадження й диференціація їх на загальні й більш окремі вузькоспеціальні. Наслідком останнього є поглиблення знань студентів, що мають безпосереднє відношення до його майбутньої спеціальності.

Дані психології дозволяють співвіднести формування предметної компетенції з дією професійно-спрямованого інтересу, що виступає як різновид пізнавального й виникає до моменту формування особистості учнів (9-11 класи середньої школи). Виходячи з положення А.Н. Леонтьєва про провідну діяльність, можна зробити висновок про подальший розвиток пізнавального інтересу на тлі основних психологічних новотворів, обумовлених учбово-професійною діяльністю студентів на 1-2 курсах. Саме в цей період закладаються основи формування професійно-теоретичного мислення й професійно-познавальної потреби.

Під час читання іншомовних текстів здатність спеціальних знань виступати як обмежників, дія яких проявляється в зміні обсягу сприйманої графічної інформації залежно від того, наскільки реципієнт обізнаний про предмет повідомлення, веде до зміни самої ролі одержувача інформації, роблячи його партнером зі спілкування. Таким чином, здатність професійних знань служити свого роду каналом, що направляє думку реципієнта в процесі письмового спілкування, дозволяє визначити його основну функцію як спрямовуючу. У той же час функціонування професійного мислення нерозривно пов'язане із загальною культурою фахівця, на тлі якої воно розвивається. Важливу роль у засвоєнні культурного багатства, накопиченого попередніми поколіннями в оволодінні всією сукупністю елементів культури, є читання. Воно, поряд з радіо й телебаченням, стає одним із найбільш значимих джерел одержання відомостей про країну досліджуваної мови. Як відомо, ознайомлення з іншомовною культурою впливає на зростання інтересу до культури власної країни. Але при цьому необхідні підтримка й розвиток подібного інтересу не стільки з метою зіставлення двох культур (виявлення їхнього соціального стану), скільки для активізації навчання іноземній мові в цілому й читанню зокрема . Більше того, відсутність необхідного обсягу знань і уявлень читача, стосуються культури країни досліджуваної мови (cultural filtering; cultural blindspot; culture blooks), виявляє, на думку окремих авторів, часом набагато більший вплив на розуміння прочитаного, ніж недолік відповідного мовного досвіду. Щодо цього виявляються обґрунтованими висловлення окремих методистів щодо так званого "культурного імперативу", що диктує необхідність знаходження способів і засобів системного введення культурного компонента на заняттях з іноземної мови. Незважаючи на наявність різних варіантів, що передбачають різний обсяг змісту даного компонента, найбільш доцільним є розгляд елементів культури у вигляді реалій, характерних для окремої країни. Оволодіння реаліями країни досліджуваної мови буде сприяти росту культурного рівня студентів і створенню лінгвосоціокультурної компетенції, що має, таким чином, розвивальну або гуманістичну функцію.

Як видно з наведеної вище короткої характеристики компонентів комунікативної компетенції читача, усі вони можуть знаходити формальне вираження в іншомовному тексті. Це справедливо й у відношенні паралінгвистичної компетенції, представленої в тексті, за Г.В. Колшанским, у вигляді нерухомих способів компенсації мовного акту: різні письмові знаки, що зазвичай виконують граматичні функції, і їхні комбінації в паралінгвистичному використанні; малюнки, графіки, креслення і т.д., що виступають як компоненти структури тексту; різноманітні типи шрифтових оформлень. Враховуючи роль паралингвістичних засобів письмової комунікації, які визначають однозначність повідомлення факторів, що діють поряд з мовним (здатність креслень, схем і т.д. виконувати роль орієнтира, що підказує, схематичної опори й ключа для самокорекції, можливість письмових знаків і шрифтових виділень виконувати роль значеннєвої характеристики висловлення), можна визначити функцію паралингвістичної компетенції як коригувальну.

Як ми вже зазначали вище, побудова теоретичної процесуальної моделі пов'язана з розглядом її як аналогу комунікативної компетенції читача як підданого змінам, рухливого явища. Іншими словами, вихідні передумови для розробки процесуальної моделі закладені в структурно-функціональній моделі комунікативної компетенції читця. При цьому слід ураховувати, що комунікативна компетенція читача - це не що інше як пізнавальна, розумова діяльність студента. Вона містить у собі й відбиває результати попередньої пізнавальної діяльності студента, що обумовлюють можливість подальшого вдосконалення всіх сторін цього процесу. Таким чином, розгортання комунікативної компетенції читача як процесу підкоряється певним психологічним закономірностям, має певну послідовність взаємодії тих або інших компонентів, базуючись на досить строгому співвідношенні структурно-функціональних компонентів з певними етапами процесу. Комунікативна компетенція читача може мати двояку спрямованість: у випадку, якщо вона не підкріплюється, не удосконалюється, відбувається її поступове загасання; якщо ж у студента є мета вдосконалення комунікативної компетенції (фактично так і виглядає справа зі студентами немовних вузів), то вона розвивається, якісно й кількісно змінюючись, удосконалюючись і переходячи на більш високі рівні відповідно до певних етапів навчання.

Отже, кожному етапу навчання студентів у немовному вузі повинен відповідати свій, певний рівень комунікативної компетенції читача. Якщо умовно шкільний рівень прийняти за вихідний, то виявляється доцільним виділення трьох рівнів комунікативної компетенції читача, а саме: початкового, середнього й просунутого. Характеристикою рівнів комунікативної компетенції читача виступають кількісні і якісні показники: кількість компонентів, обсяг матеріалу, що підлягає засвоєнню, швидкість читання, кількість видів читання й т.п., а також ступінь розвитку вмінь і навичок, відповідних до основних компонентів. Істотним є одночасно й те, що кожний наступний рівень містить у собі всі характеристики попереднього на основі принципів послідовності й наступності. Разом з тим загальна кількість компонентів залишається незмінною на всіх рівнях. Однією з істотних підстав для виділення подібних рівнів комунікативної компетенції читача служить теорія зрілого читання, що отримала розвиток у вітчизняній і зарубіжній методиці. Як відомо, під зрілим розуміється читання, яке характеризується повною автоматизацією технічних компонентів, а також гнучкістю, тобто зміною характеру значеннєвої обробки сприйманого матеріалу в залежності, у першу чергу від мети читання й труднощів тексту за формою й змісту. Зрілий читець, таким чином, повинен володіти декількома способами здійснення діяльності, з яких у кожному випадку обирається найбільш ощадливий. У свою чергу, гнучкість читання й досконалість технічних навичок відносять до внутрішніх характеристик рівня компетенції зрілого читця, що служать підставою для прояву культури читаючого, показники якої розглядаються в якості його зовнішніх характеристик.

Отже, саме поняття зрілого читця припускає різний ступінь досконалості. При цьому розрізняють три рівні компетенції зрілого читця: мінімальний, студентський і професійний. Професійний характеризується вільним володінням більшою кількістю видів/підвидів читання й високим ступенем гнучкості, дозволяючи, тим самим, користуватися даним видом мовної діяльності з метою задоволення найрізноманітніших потреб і мотивів у різних ситуаціях звернення індивіда до книги. Разом з тим представляється необхідним установити, як співвідносяться між собою поняття "комунікативна компетенція читача" і "компетенція зрілого читця", а також "рівень комунікативної компетенції в читанні" і "рівень зрілості". Так, враховуючи об'єктивні умови навчання іноземним мовам у немовних вузах, абсолютно правомірним представляється розгляд як цільові установки вимог досягнення мінімального рівня зрілості, що проявляється як в обмеженні кількості видів читання, так і в більш помірних вимогах до технічних навичок студентів. Однак подібне зіставлення комунікативної компетенції й зрілого читання не є підставою для повного їхнього ототожнення з тієї причини, що комунікативна компетенція читача на кожному з її рівнів припускає реалізацію всіх її складників. Із цього можна зробити висновок про те, що наявність комунікативної компетенції в читанні (зокрема в студентів немовного вузу) припускає сформованість певного рівня зрілого читця (мінімального - у нашому випадку). У свою чергу, досягнення окремого рівня зрілості необов'язково свідчить про створення певного рівня сформованості комунікативної компетенції читача.

Отже, можна говорити лише про частковий збіг обсягу даних понять, тому що комунікативна компетенція читача є поняттям більш ємним, ніж поняття зрілого читця в тому виді, у якому воно презентовано в науковій літературі. Також не збігаються й рівні сформованості комунікативної компетенції читаючого й компетенції зрілого читця: так, професіональний і студентський рівні зрілого читця є просто недосяжними для немовного вузу; і лише мінімальний рівень зрілості співвідносимо з вищим рівнем комунікативної компетенції читача - просунутим. Однак виділення й обґрунтування певних рівнів зрілого читання свідчать про об'єктивну можливість і необхідності виділення деяких рівнів сформованості комунікативної компетенції читача.

Таким чином, аналіз загальної структури комунікативної компетенції читаючого, розгляд її як складного системного об'єкта надають підстави для розрізнення початкового, середнього й просунутого рівнів, що виступають як об'єкти навчання читанню студентів немовного вузу на відповідному етапі.

 

Посилання на літературу

 

1.      Г.В. Колшанский. Коммуникативная функция я структура языка - М.: Наука, 1984. - 173 с.

2.      Т.К. Цветкова. Обучение иностранному языку в контексте социо-культурной парадигмы // Вопросы филологии.-2002.-№2

3.      А.А. Миролюбов. Культуроведческая направленность в обучении иностранным языкам // Иностранные языки в школе.-2001.-№ 15.

4.      Н.Ф. Коряковцева. Обучение чтению на английском языке на первом курсе языкового вуза: Дис. ... канд. пед. наук /МГПИИЯ им. М.Тореза. - П., 1980. -268 с.

5.      С.К.Фоломкива. Обучение чтению на иностранном языке в неязыковом вузе // Лингвистика и методика в высшей школе. - М.,1978. - С.28-46  (Тр. /МГПИИЯ им. М.Тореза; вып. 8).



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet