zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ В КОЛОМИЇ

 

Гаврилюк О.В.

Україна, м.Київ,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

This article is dedicated to the research of recreational resources of the Kolomya region concerning their efficient use.

 

Межа тисячоліть стала для української культури історичною, так як вона здобула можливість реалізувати своє право на присутність у європейському культурному просторі завдяки своїм оригінальним культурним цінностям. Значною мірою це досягається засобами туризму. Туризм в Україні є досить розгалуженою системою, одним із структурних елементів якої є релігієзнавчий туризм. Релігія - це феномен духовного життя, світоглядна основа, що відбивається в ідеалах, уявленнях, морально-етичних нормах та інших формах опредмечування історичного досвіду людства, які виконують регулятивну роль у життєдіяльності людини, формують її ставлення до навколишнього світу, спрямовують соціальну активність і поведінку. Тому, незаперечною є роль релігійних уявлень у формуванні будь-якої національної культури.

Релігійний туризм вважається історично першим видом туристичних подорожей, що може бути віднесений до періоду формування світових релігій.

У сучасному релігійному туризмі можна виділити два напрями:

1) власне релігійний – паломництво (відвідання святих місць з метою поклоніння реліквіям) і місіонерство (здійснення подорожей з метою пропаганди того чи іншого віровчення);

2) релігієзнавчий (не тільки для віруючих) – пізнавальні (ознайомлення з релігійними пам’ятками, історією релігії, культурою) та наукові (для богословів, істориків, релігієзнавців) поїздки.

Дана тема є надзвичайно актуальною, адже Коломия є «серцем» релігійного осередку українського народу. Архітектурна спадщина нашої Батьківщини багата і різноманітна. І хоч століття спливають нестримно, а у вогні пожеж і запеклих війн гинули твори митців і будівничих, на місці старих виростали нові міста і села. Чим дальша від нас епоха, тим менше ми знаємо про неї, тим важче нам зрозуміти життя і інтереси людей тих часів. Але кожна епоха залишає свідків, що красномовно розповідають нам про неї . Цими свідками є такі пам’ятки архітектури, як церкви. Стародавні церкви Коломиї – це оригінальні твори народного мистецства, поширеного на Україні в ХVII-XVIII ст. В умовах польсько-шляхетської агресії будувалися православні церкви, як вияв боротьби з католицизмом та унією переважно за кошти селян і міщан. Талановиті народні майстри не раз жорстоко переслідувались як польськими, так і покатоличеними українськими міщанами, але не зважаючи на це, на сьогоднішній день в Коломиї є багато архітектур духовної спадщини нашого народу. Сьогодні в Коломиї зареєстровані такі християнські церкви- Українська Греко-Католицька Церква, Українська Православна церква Московського Патріархату, Українська Православна церква Київського Патріархату, Римо-Католицька церква, а також Синагога єврейської общини і декілька протистантських церков- суботників, баптистів, а також організація свідків Єгови. Саме ці релігійні об’єкти приваблюють туристів з багатьох куточків світу. Хочемо наголосити на найбільш відвідуваних релігійних об’єктах Коломиї.

Коломийсько-Чернівецька Єпархія розташована на території семи районів Івано-Франківської області: Коломийського, Верховинського, Городенківського, Косівського, Надвірнянського, Снятинського, Тлумацького, а також міста Чернівці і всієї Чернівецької області. Всього у складі єпархії 19 деканатів. Територія єпархії становить 14 095 кв. км.

При єпархії діють: - церковний трибунал, літургійна комісія, молодіжна комісія, пасторальна комісія, катехитична комісія, комісія богословської освіти й виховання, комісія у справах сім’ї та подружжя, Благодійний Фонд «Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ» На даний час в єпархії налічується близько 240 тисяч вірних, які об’єднані у 280 релігійних громад, у власності яких знаходиться 212 церков.

На території єпархії діють мирянські та молодіжні товариства, такі, як: Українська молодь Христові – у всіх деканатах Молодіжна Християнська Організація “Діти Світла” (65 осіб) – м.Коломия. Практично у всіх парафіях єпархії організовані Апостольства Молитви та Недільні школи. Друкованим органом єпархії є газета “Християнський вісник На сьогоднішній день вона продовжує існувати як єпархіальне управління.

Римо-Католицький костел Ігнатія Лойолли був створений у 1897р. Костел значно відрізнявся від інших релігійних споруд міста в архітектурному плані. Історичне виникнення цієї споруди почалося з того, що у 1887 році заможна верхівка парафіального костелу Діви Марії звернулися до керівництва ордену «Товариства Ісуса» з листом, в якому їм дозволялось збудувати в місті костел. Будівництво проводилось за проектом і під безпосереднім керівництвом інженера Кжичковського. Кошторис проекту склав 50 тисяч золотих. З 1 жовтня 1997 року будівництво було завершено. Майже відразу після відкриття, костел стали називати «панським», так як відвідували його переважно заможні родини. Після Другої Світової війни костел Ігнатія Лойолли закрили. І лише в 1990 році костел повернули римо-католицькій громаді міста. В храмі були проведені реставраційні роботи, стіни костелу прикрасили горельєфи сцен з життя Ісуса Христа. Гордістю храму став дзвін, який прибув з Нью-Йорка в 1995 році, і був освячений владикою Маркіяном Трофім’яком, і який встановили у вежі костелу.

Сьогодні церква є діючою, продовжуючи свою діяльність.

Катедральний Собор Преображення Христового ще не добудований, але будівництво здійснюється за проектом коломийського архітектора Мацая, який спроектував і Миколаєво - Успенський собор. З 1995 по 1998 р. проводився підготовчий етап будівництва Катедрального Собору Преображення Христового, а вже 1 серпня 1999 р. Б. Світлої пам’яті Ісповідник віри Владика Павло Василик - перший Архієрей Коломийсько – Чернівецької єпархії УГКЦБ освятив Наріжний камінь та заклав пам’ятну капсулу. Церква розрахована на 2000 парафіян. Це найбільший в нашому місті собор. Хоча архітектурне вирішення собору є традиційне для таких церков, але всетаки є нові нюанси. В цьому соборі передбачений кінотеатр для перегляду фільмів на релігійну тематику є тут також бібліотека. На даний час цей кінотеатр і бібліотека вже функціонують. Біля собору находиться могила єпископа Кир Павла Василика.

Миколаєво-Успенський собор розташований на бульварі Лесі Українки. Побудований за проектом коломийського архітектора Віктора Мацая протягом 1992- 1996 років.

Посвячений у 1996 році. Автор настінних розписів тернопільський художник Голошин Іван.

У 1755р в Коломиї, за проектом відомого на той час італійського архітектора Бернардо Меретина, в стилі барокко був побудований величезний парафіяльний греко-католицький костел Діви Марії. Костел залишив помітний слід у церковному житті міста в XVII-XX століттях, об’єднуючи віруючих. Це був великий кам’яний собор, стіни якого чітко розділялись на яруси, і були прикрашені пишним архітектурним декором. Під час пожежі, що сталась у 1830 році храм частково згорів, і майже повністю був знищений його зовнішній вигляд. Відбудовчі роботи тривали аж до 1895 року. Під час реставрації значно змінився зовнішній вигляд костелу, спростився декор фасаду. В повоєнні радянські часи костел був закритий, і після реставрації внутрішніх приміщень перетворився в магазин «Дитячий світ».

З відновленням української державності 1 грудня 1991 року храм був переосвячений, і відновив свою діяльність як греко-католицька церква священомученика Йосафата Кунцевича, яка діє і до сьогодні.

УГКЦ Святого Архістратига Михаїла була побудована у 1885 році. Авторами іконостасу церкви та образів були відомий український художник Устиянович і угорський – Міклош. Одразу церква стала осередком духовної та національно-культурної спадщини українців Коломийщини. Наступні розписи храму виконувались у декілька етапів коломийським митцем Крицінським. Тоді були створені образи Христа Благословляючого, чотирьох євангелістів, хор ангелів. На сторожі віри стояли церковні братства, які діяли при храмі.

В радянські часи церква була піддана гонінням. У 1946 році Сталін видав розпорядження про ліквідацію греко-католицьких храмів. З цього часу на Україні почали закривати греко-католицькі церкви. За розпорядженням місцевих органів радянської влади діяльність церкви була припинена, а приміщення передано православній громаді міста Коломиї. І тільки в часи незалежності церква була повернута в лоно УГКЦ. Ця споруда в майже незмінному стані дійшла до наших часів.

Однієї з найдавніших деревяних споруд Коломиї - є Храм Благовіщення Пресвятої Богородиці в Коломиї який зведений у 1587 році без жодного цвяха. За переказами, тут у давнину стояв православний монастир біля якого зупинялися помолитися чумаки, які везли сіль у далекі краї. Тому в народі її ще називали «Монастирською церквою». Храм був збудований на так званому Надвірнянському передмісті ( тепер це вул. Карпатська). Протягом століть народна пам’ять зберігала переказ , за яким під час визвольної війни 1648 – 1654 роки у церкві Благовіщення на урочистій Літургії був присутній сам Богдан Хмельницький, котрий святкував свою перемогу над поляками. Тоді на поперечній верхній балці козаки викарбували напис і дату того дня. Одначе той напис не зберігся. Старожили міста оповідають, що навесні 1944 р. у церкві проводилися малярні роботи, під час яких через необережність одного з майстрів напис був знищений .На західній стороні території церкви у XVIII столітті зведено дзвіницю, що є також однією з найдавніших деревяних споруд краю. В Радянський період, в часи тотального нищення духовності нашого народу, церкву Благовіщення спіткала така сама доля як і багато інших храмів. Тривалий час вона була недоступна для віруючих. В 1968 році у церкві було відкрито музей і це зберігло будівлю від повного руйнування. В 1988 році вона стала музеєм писанки. Тут зберігалося 850 експонатів писанкового розпису не лише Гуцульщини, Покуття та інших регіонів України, але і Польщі, Росії, Білорусії. Згодом на вимогу громади храм повернули віруючим. Сьогодні церква є діючою і належить православній громаді Коломиї. Благовіщенська церква визнана архітектурною пам’яткою державного значення.

В Коломиї налічується понад 20 культових споруд різних релігійних конфесій. Це свідчить про толерантність віруючих Коломиї, а також про те, що кожен може вибрати свою дорогу до Бога. Щорічно наше місто відвідує понад десять тисяч туристів з різних куточків світу.

Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: туризм з релігійними цілями займає почесне місце серед інших видів туризму – культурно-пізнавального, спортивного, оздоровчого, екстремального і т.д. Релігійний туризм – це туризм, який пов’язаний з відвідуванням релігійних святинь. У наш час цей вид туризму динамічно розвивається. Релігійний туризм в Коломиї – це сотні паломників з усього світу щороку. Місто давно стало маленьким Єрусалимом для паломників різних конфесій. Найстабільнішим з туристичних ресурсів Коломиї є саме релігійно-паломницький ресурс. Більше того, цей ресурс є таким, що постійно розвиватиметься, незалежно від кліматично-погодних умов і від політико-економічної кон’юнктури. Отже, чи не єдиний найперспективніший серед туристичних стратегій розвитку міста є релігійний туризм. З метою популяризації релігійного туризму за ініціативи Івано-Франківської облдержадміністрації було встановлено дорожне маркування об’єктів релігійного спрямування Релігійне паломництво справді може стати важливою статтею поповнення бюджету Коломиї, адже, на відміну від інших форм туризму, сьогодні воно не таке вимогливе до інфраструктури подорожей (дороги, готелі, сервіс, зв’язок тощо). Таким чином, місто повинно готуватись радше до активізації туристичної діяльності, що вимагає передбачати в своїй економіці інфраструктурні зміни сусідів і надавати товари чи послуги, враховуючи специфіку розвитку навколишніх областей.

 

Література:

 

1.      Арсенич П. М. “Історіографія етнографічного дослідження” // “Гуцульщина: Історико – етнографічне дослідження”. – К.: Наук. Думка, 2007р.

2.      Кізлик О. Д. “Іншомовні джерела до історії міст і сіл України”. – Львів, 1995р.

3.      Крижанівський І. Т. // Вільний голос [Коломия]. [Виклад за книжкою Руська читанка (1904р.)]. – 1998р.

4.      Кречковський Л. В. Етнографічна виставка // Енциклопедія Коломийщини. –Зш. 3, літера В. –Коломия, 2000р.

5.      Мельник Л. Ф. // Енциклопедія Коломийщини. Зш. 3, літера В. –Коломия, 2000р.

6.      www.kolomya.org.foto.html.

7.      www. kolomya.com.ua/ua



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet