zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ІДЕЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ

 

Ільїн С.О.

Україна, м.Харків,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

 

В статье выделены этапы развития идеи профессиональной направленности обучения студентов: нач. ХІ – сер. ХVІІІ в. – этап становления; вторая пол. ХVІІІ – кон. ХІХ в. – разделения профессиональной и академической компетентности; 1917–1957 гг. – дифференциации профессионального обучения; 1958 р. –– 80-е гг. ХХ в. – социалистической направленности профессиональной компетентности; 90-е гг. ХХ в. – до сегодняшнего времени – этап реализации компетентносного подхода с опорой на педагогическую и профессиональную психологию.

 

У відповідності до загальнодержавної стратегії, конкретизованої у Національній доктрині розвитку освіти, концепції професійної освіти, на практичному рівні якісне оновлення мережі професійних навчальних закладів відбувається через впровадження кредитно-модульної системи навчання і рейтингової системи оцінювання, поширення інноваційних технологій, інформатизацію соціально-педагогічного середовища, особистісне і професійне спрямування виховних засобів у вищих навчальних закладах.

Формування професійної спрямованості й компетентності майбутніх фахівців досліджували О.Бабаян, В.Бобров, А.Войнаровський, В.Волкова, М.Заворочай, М.Коляда, С.Коптякова, О.Куліш, Т.Распопова, Г.Романова та ін.

Метою даного історико-педагогічного дослідження визначено конкретизацію етапів становлення і розвитку ідеї формування професійної компетентності студентів у процесі фахової підготовки. В основу виділення етапів покладено історично зумовлені зміни структури та мережі закладів професійної освіти, особливості розуміння компетентності студентів. Зокрема виділено п’ять етапів, які різнилися різними педагогічними підходами до реалізації ідеї формування професійних умінь, навичок студентів, які утворюють відповідну компетентність.

Перший етап хронологічно охоплював початок ХІ – середина ХVІІІ ст. Це – етап становлення ідеї формування професійної компетентності у процесі практичної підготовки. Освіта визначалася життєвими умовами людей, ціннісними орієнтаціями на майбутню професію. В освітній практиці Київської Русі на початку ХІ ст. виникли елітарні школи учіння книжного, де здійснювали підготовку дипломатів, державних службовців, представників духівництва різних рівнів. Виявлено перші приклади організації практичного професійного навчання студентів в Острозькій, Києво-Могилянській академіях, перших українських колегіумах. Автономія навчальних закладів, громадські ініціативи, що виявлялися у створенні студентських корпорацій, де проводилася професійна підготовка, сприяли утвердженню ідеї про практичну спрямованість освіти. Незважаючи на переважання схоластики у навчально-виховному процесі  Києво-Могилянської академії. З ініціативи професорів Ф.Прокоповича, Г.Косинського, Р.Заборського поширено методи раціонального наукового пізнання, практичні вправи, спрямовані на формування професійних умінь та навичок, розвиток самостійного мислення, конструктивної логіки студентів. Саме ці складники утворювали зміст розуміння професійної компетентності на першому етапі.

Другий етап – друга половина ХVІІІ – кінець ХІХ ст. – характеризувався розрізненням професійної та академічної компетентності фахівців залежно від типів навчальних закладів. У вказаний час практикувалося залучення студентів до розвитку конкретних наук у наукових товариствах, підготовки методичної літератури. Ознакою цього етапу є функціонування допоміжних наукових установ в університетах (наукових товариств, дослідних лабораторій та ін.), що створювало умови для самостійних систематичних практичних занять студентів у бібліотеках, лабораторіях під час експедицій. Розуміння професійної компетентності на другому етапі передбачало формування уміння наукового пошуку і обґрунтування положень науки за обраним профілем. У середині ХІХ ст. спостерігався певний занепад, зумовлений обмеженням урядом автономії університетів. Активізація роботи у цьому напрямі відбулася у 1864 – 1884 рр., про що свідчили відновлення практики обговорення студентських доповідей, видання кращих методичних розробок, популяризація наук через публічні читання, лекції, проведення виставок [1, с.321].

Третій етап хронологічно припав на 1917–1957 р. Його ознаки: диференціація навчання за проектованою професією; централізація управління, розробка обов’язкових навчальних планів, кількісне нарощування мережі інститутів, створення професійних шкіл для підготовки науково-педагогічних кадрів. Утвердженню ідеї формування професійної компетентності під час навчання, на нашу думку, сприяло й поширення клубної навчальної роботи. Зокрема, у 20-ті рр. ХХ ст. клубна робота, заняття в гуртках за інтересами розглядалася як дієвий засіб поглиблення знань та врахування у навчально-виховному процесі індивідуальних інтересів молоді. Здебільшого гурткова навчальна робота мала предметний характер, але, на відміну від шкільної практики, заняття у гуртках були більш практико-орієнтованими [1, с.378]. Професійна компетентність на третьому етапі тлумачилася як сукупність професійних знань, умінь, навичок, професійних якостей людини.

Четвертий етап (1958 р. –– 80-ті рр. ХХ ст. позначився диференціацію за проектованою професією, практикою факультативних курсів. Закон про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР, що вийшов 1958 р., став ознакою загальнодемократичних суспільних процесів у галузі освіти: демократизація управління, внесення національного компонента у змісті, розробка педагогічних технологій практичного навчання, що мало на меті підготовку молоді до життя в соціалістичному суспільстві, трудової професійної діяльності [2, с.63]. На цьому етапі професійна компетентність сутнісно узгоджувалася з ідеологічними цілями розвитку соціалістичного суспільства і розумілася як особистісна характеристика, яка визначає готовність і здатність виконувати професійні функції у відповідності з прийнятими в соціумі в конкретно-історичними нормами. 80-ті рр. ХХ ст. позначилися послабленням інтересу до практичного втілення досліджуваної ідеї (це пояснювалося зниженням якісного рівня викладання факультативів) і, водночас, активізацією розробки її загальнотеоретичних аспектів ученими Ю.Бабанським, В.Монаховим, В.Барабаш, П.Сікорським та ін.

П’ятий етап (90-ті рр. ХХ ст. і до цього часу) характеризувався запровадженням компетентнісного підходу у вищій професійній освіті. Професійна інформованість, соціальна цінність обраного фаху, науково-дослідницька діяльність тощо. Професійну компетентність на п’ятому етапі розглядають як сукупність сталих властивостей особистості, які формуються в діяльності, спілкуванні. Особливе значення має професійна рефлексія, емоційна стійкість, врахування індивідуальних особливостей, нахилів, характеру особистості студента, його позитивне ставлення до праці.

Отже, для першого етапу професійна компетентність розглядалася як уміння практичної професійної діяльності; на другому – ототожнювалася з академічною успішністю і ініціативою в науково-дослідницькій діяльності студентів; на третьому – практичне професійне навчання; на четвертому – соціалістичне значення та ідеологічна константа професійної компетентності; на п’ятому – опора на визначення психологічного явища рефлексії.

 

Список літератури:

 

1.      Антология педагогической мысли России ХVІІІ в. – М. : Педагогика, 1987. – 479 с.

2.      Шиян Н.І. Профільне навчання у школах сільської місцевості : теорія і практика / Н.І. Шиян. – Полтава : АСМІ, 2004. – 442 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet