zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ВІДОБРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ СУБ’ЄКТА В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ С.Л.РУБІНШТЕЙНА

 

Кудерміна О.І.

Україна, м.Київ, НАВСУ

 

В статье предпринята попытка проанализировать взгляды С.Л. Рубинштейна на категорию субъекта. При этом, основное внимание акцентируется на соотношение категорий «субъект», «личность» и «человек», а так же имманентных субъекту характеристик.

 

Вислів К.А. Гельвеція [1, C.4] стосовно того, що „наука про людину, яка взята в повному обсязі, безмежна; вивчення її – справа довга та складна. Людина є модель, виставлена для  огляду її різними художниками: кожний розглядає деякі її сторони, ніхто не охопив її колом, мітко відображає сучасний стан психологічного аналізу проблеми людини, в тому числі суб’єкта. Тому звернення до фундаторських першоджерел теоретичної психології дозволяє сформулювати науково обґрунтовані засади для прикладних психологічних досліджень. Безумовно, до переліку класичних психологічних досліджень можна віднести аналіз суб’єкта в роботах С.Л. Рубінштейна.  За думкою К.О. Абульханової – Славської [2, C.23], саме С.Л. Рубінштейну належить заслуга такого методологічного трактування категорії суб’єкта, яка дозволила спочатку його учням та продовжувачам, а потім всьому психологічному загалу в цілому перетворити її в багатогранну основу психологічної теорії другої частини ХХ століття. Суб’єктна парадигма стала орієнтиром розробки суб’єктно – діяльністного підходу в загальної психології, напрямку, що все більш розгортається в дослідженні особистості як суб’єкта життєвого шляху, колективного суб’єкта, суб’єкта сумісної діяльності в соціальній та економічній психології. Категорія суб’єкту, в цьому напрямку, з’єднує декілька різних значень, що розкриваються в різноманітних рівнях абстрактності – конкретності її визначення (наприклад, диференціація трактування категорії суб’єкту А.В. Брушлінським, К.О. Абульхановою – Славською тощо).

Засновник суб’єктно – діяльнісного підходу С.Л. Рубінштейн [3], визначав суб’єкт як засіб реалізації людиною своєї людської сутності в світі. Це визначення припускало якість суб’єкта як детермінанти змін, що він здійснює в світі (активність), його здатність до самостійності, самодетермінації (самоорганізації, саморегуляції) та самовдосконалення.

Послідовники С.Л. Рубінштейна вважають, що в його розумінні категорія суб’єкта містить єдність онтологічного визначення причинності (як спричинення – річ, яка існує незалежно від суб’єкта, стає об’єктом в залежності від того, як в процесі діяльності та пізнання річ в собі стає річчю для нас) та методологічного (як засобу пізнання, методу – взаємозв’язок внутрішнього та зовнішнього).

За думкою Л.І. Анциферової [4, С.31] в роботах С.Л. Рубінштейна складно знайти критерії, що відокремлюють поняття „особистості”, „суб’єкта”, та „людини”. „Особистість, суб’єкт , - пише він, - це не чиста свідомість. Це реальний конкретний, історичний, живий індивід, який включений в реальні взаємини з реальним світом. [5, C.676]. Насамперед С.Л. Рубінштейна приваблюють активність людини, суб’єкта, особистості в діяльності. „Оскільки існує людина, то вона стає відправною точкою всієї системи координат, що об’єктивно існує. Такою відправною точкою людське буття стає в силу людської активності, в силу можливості зміни буття, саме цим людське існування відрізняється від будь – якого” [3, C.327]. Вищезгадане дозволяє підкреслити важливість включення в предметне поле аналізу категорії суб’єкта поняття активності. Іноді же суб’єкт тлумачиться їм як стержнева якість особистості, але в такому разі вчений використовує більш широкі ніж „діяльність” поняття – „кожна людина, будучи свідомою суспільною істотою, суб’єктом практики, історії, стає тим самим особистістю” [5, C.679].

Спробу розрізнення категорій людина, особистість, суб’єкт та індивідуальність С.Л. Рубінштейном можна визначити завдяки наступним його висловлюванням: „людина є індивідуальність в силу наявності у неї особливих, одиничних, неповторних властивостей; людина є особистістю в силу того, що вона свідомо визначає своє ставлення до навколишнього. Людина є в максимальній ступені особистість, якщо в ній мінімум нейтральності, байдужності, неуваги ....по відношенню до всього суспільно значущого. Тому для людини як особистості таке фундаментальне значення має свідомість, не тільки як знання, але як відношення. Без свідомості, без здатності свідомо зайняти певну позицію нема особистості. Положення про перебіг психічних процесів на різних рівнях має фундаментальне значення для розуміння психологічної побудови самої особистості. Тобто, питання про особистість як психологічний суб’єкт безпосередньо пов’язано з співвідношенням мимовільних і так званих довільних процесів. Суб’єкт в специфічному сенсі слова (як Я) – це суб’єкт свідомої, „довільної” діяльності. Ядро його складають усвідомлені спонукання – мотиви усвідомлених дій. Будь – яка особистість є суб’єкт в сенсі Я, проте поняття особистості та стосовно до психології не може бути зведено до поняття суб’єкта в цьому вузькому, специфічному сенсі. Психічний зміст людської особистості не вичерпується мотивами свідомої діяльності; воно включає в себе також багатоманітність неусвідомлених тенденцій – спонукань до неусвідомленої діяльності. Я – як суб’єкт – утворення невіддільне від багатопланової сукупності тенденцій, складаючи в цілому психологічний склад особистості. В загальній характеристиці особистості необхідно також враховувати її „ідеологію”, ідеї, що використовуються людиною в якості принципів, на основі яких здійснюється оцінка своїх та чужих учинків...[3, С.245].

Наведені висловлювання С.Л. Рубінштейна дозволяють зробити певні висновки: по – перше індивідуальність, особистість та суб’єкт це не тотожні поняття; по – друге, індивідуальність людини – характеристика її унікальності; по – трете, особистість – це сукупність усвідомлених та неусвідомлених спонукань та тенденцій та переважне значення в ній мають: свідомість як відношення до навколишнього суспільного середовища, „моральність” та „етичність” людини; по – четверте, суб’єкт – це суб’єкт довільної, свідомої діяльності та складова особистості.

„Я” – це діюча особа. Його виділення пов’язане з розрізненням процесу ... та діяльності (дана людина щось робить). Довільна, керуюча, свідомо регулююча діяльність безперечно припускає діючу особу, суб’єкта цієї діяльності...[3, C.331]. Тобто, при аналізі суб’єкта необхідно виходити з оцінки його активності та враховувати, що його діяльність свідома та довільна.

Припускаючи думку, що суб’єкт є складовою частиною особистості ми мусимо звернутися до розуміння останньої в концепції С.Л. Рубінштейна. Особистість, згідно С.Л. Рубінштейну, це то, чого людина бажає (спрямованість як її мотиваційно-потребова система, цінності, установки, ідеали), то чого вона може (здібності та дарування), нарешті що є вона сама, тобто що з її установок, тенденцій, вчинків та поведінки закріпилося в її характері.  Ця трієдиність з’єднує рухові сили особистості – динамічна її характеристика та особливості її стійкого психічного складу – характеру та здібностей [6, C.16].

Взаємовідносини між динамічними та сталими складовими особистості розгортаються в більш широкому ніж вона сама часі та просторі – в життєвому шляху, в масштабах якого особистість власне і може бути визначена. В життєвому шляху особистості реалізується її діяльність, функціонування в суспільстві, розвиток та самореалізація. Відповідно, співвідношення особистості та діяльності доцільно розглядати в більш широкому контексті життєвого шляху, в якому вона свою діяльність „розміщає” (знаходячи їй своє місця та час) і організує. Таким чином, особистість не розчиняється в діяльності, а за її допомогою вирішує складні життєві завдання та протиріччя.

На думку А.В. Брушлінського, учня та послідовника С.Л. Рубінштейна, внутрішня єдність зв’язку свідомості та діяльності реалізується через суб’єкт та має прояв в особистості [6, C.12]. В той же час, враховуючи, те що „інші люди в їх діяльності виступають як фокуси чи центри, навколо яких організується „світ” людини” [3, C.336], можна казати про визначення С.Л. Рубінштейном суб’єктної реальності (реальності суб’єктів).

Сказане підтверджує припущення К.О. Абульханової - Славської [2, C.21] – „зв’язок різних стосунків людини та світу, його здібностей (пізнання, діяльності, відношення до іншої людини), не рівневий, а епіцентрічний, що здійснюється суб’єктом та через суб’єкт”.

В своїй концепції С.Л. Рубінштейн наголошує на соціальному характері існування людини в якості „Я” – це в свою чергу спонукає нас до формування певних припущень:

·         „питання про існування „другого Я” – це питання про існування іншої діючої особи; питання про існування чужої психіки, свідомості надано не відособлено, імліцітно в питанні про іншу діючу особу. Питання про свідомість іншого – це питання про усвідомлений, довільний характер дій інших людей, про їх свідому регуляцію” [3, C.331). Тобто, суб’єкт, сприймає об’єкт своєї діяльності насамперед як людину, що здійснила певну дію, через оцінку її дій;

·         „Я” дійсно не може бути розкрито тільки як об’єкт безпосереднього усвідомлення, через відношення тільки до самого себе, відособлено від відношення до інших людей (другим „Я”). До цього потрібно ще додати, що моє ставлення, ставлення мого „Я” до іншого „Я” опосередковано, обумовлено, має своєю передумовою моє буття як об’єкта іншого. Тобто, справа не тільки в тому, що моє ставлення до себе опосередковано моїм ставленням до іншого, але і тім, що моє ставлення до самого себе опосередковано ставленням до мене іншого” [3, C.333]. Виходячи з цього, уявлення про себе у суб’єкта формується з таких складових: ставлення до самого себе, ставлення свого „Я” до іншого та ставлення другого до нього;

·         „чистий”, трансцендентальний суб’єкт об’єктивного пізнання – це загальність, яка реально існує тільки в вигляді множини емпіричних суб’єктів „Я”. Кожний з цих конкретних емпіричних суб’єктів визначається тільки через ставлення до іншого. Ставлення іншого „Я” до мого „Я” виступає як умова мого існування” [3, C.334]. Вищевказане дозволяє говорити про необхідність розгляду суб’єкту в осі координат особливостей професійної діяльності, особливостей соціального оточення, в тому числі особливостей спілкування. „Я” – суб’єкт пізнання – це універсальний суб’єкт, це ... співдружність емпіричних суб’єктів. Свідомість = пізнання припускає мислення = мову та, значить спілкування” [3, C.334]. 

Досить важливою, з позицій концепції C.Л. Рубінштейна, виступає така характеристика суб’єкта як відповідальність – вищий рівень активності. „Відповідальність людини не тільки за те, що вона робить, але за те чим вона буде, стане, за саму себе, за те що вона є, тому що вона зараз є – це в якісь момент її життя, що передує, було тим що вона буде”. Виходячи з цього, людина – творець свого життя, який несе за нього відповідальність [7, C.86]. Останнє припущення стало засадами для розвитку послідовниками С.Л. Рубінштейна, наприклад В.В. Знаковим, думок про іманентність суб’єкту таких характеристик як сформованість здатності усвідомлювати свої вчинки як вільні моральні дії, за які він несе відповідальність перед собою та суспільством; розвиненість навичок самопізнання, саморозуміння та рефлексії, що забезпечують людині погляд на себе зі сторони.

Проведений вище аналіз відображення категорії суб’єкта в роботах С.Л. Рубінштейна не є досконалим та остаточним. Він може розглядатися як спроба систематизувати розуміння фундатором психологічної науки С.Л. Рубінштейном однієї з найбільш актуальних для сучасної психології категорії – категорії суб’єкта. Це, в свою чергу, дозволяє визначити відправні точки для подальших прикладних досліджень проблеми суб’єкта конкретної практичної діяльності.

 

Література:

 

1.      Гельвеций К.А. О человеке, его умственных способностях и воспитании. М.: Государственное социально-экономическое изд-во, 1938, 90с.

2.      Абульханова-Славская К.А., С.Л. Рубинштейн – ретроспектива и перспективы // Проблема субъекта в психологической науке. Отв. ред. Брушлинский, М.И. Волков, В.Н. Дружинин, М.: Изд-во "Академический проект", 2000 г, стр. 13-27.

3.      Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. Отв. ред. Е.В. Шорохова, М.: Педагогика, 1976, 416 с.

4.      Анциферова Л.И. Психологическое содержание феномена субъекта и границы субъектно-деятельностного подхода // Проблема субъекта в психологической науке. Отв. ред. А.В. Брушлинский, М.И. Волков, В.Н. Дружинин, М.: Изд-во "Академический проект», 2000 г, стр. 27-47

5.      Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии, СПб.: «Питер», 2000г, 720с.

6.      Брушлинский А.В. Андеграунд диаманта // Проблема субъекта в психологической науке. Отв. ред. А.В. Брушлинский, М.И. Волков, В.Н. Дружинин, М.: Изд-во "Академический проект", 2000 г, стр. 7-13.

1.      Рубинштейн С.Л. Человек и мир, М.: Наука, 1997 г, 190с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet