zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СТАНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ У ВІТЧИЗНЯНИХ ГІМНАЗІЯХ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ СТ.)

 

Никитюк Л.В.

Україна, м.Харків,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

 

Сучасне суспільство вимагає нового прочитання питань організації природничої освіти через призму ідей гуманізму і раціонального пізнання. Про це указано у програмних документах, якими керуються педагоги і сучасних українських гімназій (Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ століття, Програма «Основних орієнтирів виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, національна державна програма «Діти України»). У цих документах визначаються головні завдання природничої освіти, серед яких провідне – виховання у підростаючого покоління валеологічного світогляду.

Вирішення питань екологічної освіти і виховання, формування потреби охорони та збереження її передбачає осмислення вітчизняного досвіду виховання учнівської та студентської молоді в дусі гармонії з довкіллям (природою та соціумом), з їх послідовною адаптацією до конструктивної самостійної діяльності в навколишньому природному середовищі. Особливо актуальним стає звернення до історико-педагогічної спадщини у період, коли в українській державі відбувається якісне оновлення системи освіти на організаційному та змістовно-методичному рівні.

Серед праць, у яких розкрито питання цілей і змісту гімназичної освіти, зокрема – природничої, варто виокремити працю В.Майбороди «Вища педагогічна освіта в Україні: історія, досвід, уроки», Б.Ступарика «Національна школа: витоки, становлення». Спираючись на наукові узагальнення учених, розкриємо нормативний аспект передумов становлення природничої освіти у вітчизняних гімназіях.

Дослідження проблеми історії розвитку вітчизняних гімназій доводить факт про те, що вже за «Статутом навчальних закладів, підпорядкованих університетам» (1804 р.), гімназія, виконуючи завдання підготовки учнів до університету та формування «добре вихованої людини», у змісті передбачала вивчення природознавства у складі таких наукових галузей: мінералогія, ботаніка, біологія. Як свідчить аналіз навчальних планів, у перші десятиліття природнича освіта була затребуваною і прогресивною частиною гімназичної освіти. Однак, у Статуті гімназій і народних училищ, підпорядкованих університетам» (1828 р.) у зв’язку зі зміною освітньої політики і цілей виховання (зокрема проголошувався принцип становості змісту навчання: озброєння знаннями учнів, «відповідними їх стану») комерційні науки, філософія, природознавство були вилучені з навчальних планів [1].

Відновлення вивчення природознавства відбувалося: 1848 р. – у кадетських корпусах, а з 1852 р. – в гімназіях. Рівень викладання природничих дисциплін у цих навчальних закладах був достатньо високим. У класичних, напівкласичних та реальних гімназіях за Статутом 1864 р. обсяг годин на вивчення природознавства дорівнював 6-ти годинам на тиждень. Наступним статутом (1864 р.) гімназій і прогімназій було відновлено вивчення природознавства з елементами космографії, географії, природничої історії. У більшому обсязі цей цикл вивчали у реальних гімназіях (8-9 год. на тиждень) [2].

Тенденція до виділення в гімназичній освіті двох чітких напрямків - гуманітарного і природничого, набула виразного виду у документах реформи гімназичної освіти 1871 р. утвердженню обов’язкової природничої освіти у гімназіях та інших освітніх закладах сприяли публічні виступи і науково-просвітницька діяльність учених-природознавців А.Бекетова, В.Докучаєва, А.Краснова, В.Арнольді, В.Талієва.

Дослідження установлено, що вже на середину ХІХ ст. природнича освіта передбачала не тільки вивчення теоретичних знань, а першочергово – спонукання гімназистів до перетворювальної діяльності, яка оптимізувала взаємовідносини людини і природи, з опорою на гуманістичні цінності добра, самоцінності краси довкілля, раціональних витрат природних багатств. На сторінках педагогічної періодики, що набула особливої популярності саме у 50 – 60-і роки ХХ ст., широко обговорювалися питання організації природничої освіти, її змісту і форм позанавчальної роботи, наприклад – «Вісник виховання», «Природознавство і географія» та ін. На сторінках журналів указувалося на педагогічній доцільності збільшення кількості навчального навантаження на вивчення природничих дисциплін. Вбачаючи у вивченні природознавства дієвий шлях формування моральної особистості гімназистів, рекомендувалося практичний виклад матеріалу, щоб навчити гімназистів застосовувати свої теоретичні знання при вирішенні завдань біологічного, громадського, культурно-просвітнього змісту. Наприклад, знаходимо слушну пораду про використання методів і форм природничої освіти з метою формування у гімназистів самостійного логічного мислення, розвитку уваги, спостережливості, дисциплінування розуму, виховання естетичного почуття та вироблення господарського досвіду [1].

Виклад природознавчих дисциплін мав здійснюватися згідно з принципом науковості, тобто змістовно характеризуватися чітким вибором достовірного фактичного матеріалу й обробкою його науковими методами з використанням правильної індукції, дедукції, досвіду і спостережень. Оскільки матеріал викладання курсів природничих наук не був обмеженим, а методи його наукової обробки так само різноманітні, зміст навчального матеріалу необхідно було формувати відповідно до вікових особливостей учнів та потреб конкретного регіону.

Також вивчення природознавства рекомендувалося здійснювати за принципом наочності: організація спостережень і дослідів, практичних занять, екскурсій тощо, застосування біологічного методу: «…Найхарактернішою рисою викладання природознавства є вимога, щоб рослини і тварини, які вивчаються, розглядалися як реальні живі істоти, тобто, щоб їх вивчення передбачало не тільки опис, але й усвідомлення значення тих життєвих явищ, які, головним чином, характеризують взаємозв’язки у природному середовищі» [1, с.46].

Отже, викладене вище дає підстави для висновку про те, що природознавча освіта у гімназіях отримала нормативне забезпечення з 1864 р., хоча попередніми статутами так само визначалася доцільність введення у навчальні плани. Але саме у 60-і роки ХІХ ст. було конкретизовано цілі, напрями формування змісту, принципи, вимоги та інструктивні рекомендації до форм і методів природничої освіти у гімназіях.

Подальшої розробки потребують питання історіографічного аналізу публікацій у популярних періодичних виданнях середини ХІХ ст. з проблем організації природничої освіти гімназистів на засадах християнської моралі, за правилами домашньої економіки.

 

Список літератури:

 

1.      Павлов А.П. Для чего преподается естествознание / А.П. Павлов // Вестник воспитания. – № 7. –1916. – С. 44-46.

2.      Рождественский С.В.  Исторический  обзор  деятельности Министерства народного просвещения (1802-1902). - Спб. : Министерство народного образования, 1902. - 785 с.

3.      Сборник распоряжений  и постановлений  по  гимназиям  и прогимназиям ведомства Министерства народного просвещения. - СПб.: Министерство народного образования, 1874. - 207 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet