zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ОСНОВИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ «ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД»

 

 Арич М.І.

Науковий керівник – Лавров О.В.

Україна, м.Чернівці,

Буковинська державна фінансова академія

 

В данной статье анализируется процесс установления в Украине системы "Электронное правительство" как важного атрибута развития института демократии и развития страны в целом. Эта система позволяет организовать конструктивное сотрудничество органов власти, предпринимательских структур на граждан.

 

Процес демократизації суспільства в Україні сьогодні проходить один з етапів свого повного (хоча дане поняття є досить умовним, так як жодній з країн не вдалось досягти ідеально демократичного режиму) завершення та встановлення на теренах нашої держави. Однією із складових цього процесу є впровадження в Україні системи «Електронний уряд», яка ґрунтується на використанні сучасних інформаційних та комунікаційних технологій з метою досягнення прозорості діяльності влади, контролю за нею та забезпечення конструктивного діалогу між органами державної влади і громадянами країни.

Питання впровадження в Україні системи «Електронний уряд» сьогодні хвилює практично кожного свідомого громадянина, так як ця програми забезпечує дотримання конституційних прав кожної особи у її взаємозв’язках із органами влади. Над даною темою працювали такі вітчизняні науковці, як О.Баранов, О.Ємельяненко, А.Кулик, М.Соколова, А.Чугунов, О.Шевчук, А.Асанова, В.Дрожжінов, О.Штрік та багато інших.

Першопрохідцями у даній галузі, як правили вважаються країни Заходу. У Європі перші спроби створити систему «Електронний уряд» зявилися ще на початку 1990-х років, практична ж реалізація цієї програми почалася лише у кінці минулого століття. Однак першим втілив цю програму в життя Сінгапур.

В Україні першим етапом створення подібної системи прийнято вважати 1998 р. Тоді було ухвалено Національну програму інформатизації. У ній один з напрямів присвячений створенню відомчих інформаційно-аналітичних систем. Лише в 2000-2001 роках був передбачений розвиток або створення понад 30 інформаційно-аналітичних систем різноманітного рівня та двох десятків систем електронних інформаційних ресурсів загальнодержавного масштабу. До них можна віднести: системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної статистики, податкової адміністрації, митної служби, міністерств транспорту, праці та соціальної політики, аграрної політики, внутрішніх справ, інформаційно-аналітичну систему з питань надзвичайних ситуацій, Вищого арбітражного суду й багатьох інших[4].

Наразі відбувається модернізація системи електронного урядування, готується нова концепція розвитку веб-порталів органів виконавчої влади, яка забезпечить інтерактивний зв’язок між владою та громадянами, бізнесом і зможе надавати цілий ряд послуг.

Електронний уряд – це нове явище для України, воно є резонансним і широко обговорюється серед громадян. Предметом дискусії є також майбутнє урядів взагалі. У цьому контексті виділяють дві крайні точки зори:

1. В умовах найбільшого поширення інформаційних комп’ютерних технологій роль держави, уряду, місцевих органів влади й інших централізованих владних інститутів нівелюватиметься. Це пояснюють тим, що «електронна демократія» (комп’ютерні технології) зможе забезпечити реальну можливість участі в ухваленні управлінських рішень найширшим верствам населення, усім без винятку громадянам. Справді, сучасні техніка й технології в принципі дозволяють це зробити. Але уявіть собі, щодня ви після роботи маєте сідати до монітора комп’ютера й висловлювати свою думку з усіх важливих і менш важливих питань держави, області, міста, району тощо. При цьому вам необхідно вивчити історію питання, оцінити соціально-економічні, екологічні, політичні й інші наслідки ухвалення рішення. Напевно, для багатьох з нас це видасться досить обтяжливим. Та й прийняті рішення хтось повинен реалізовувати, контролювати їхнє виконання. Очевидно, певні органи, наділені владними повноваженнями.

2. Впровадження інформаційних технологій не призводить до зниження ролі державних інституцій, органів самоврядування, навпаки - підвищення ефективності діяльності згаданих органів, яке визначає ще більшу їхню значимість. Але в чому праві ініціатори дискусій, так це в тому, що в умовах широкого використання комп’ютерних технологій необхідно переглядати парадигму державного, адміністративного управління [1].

Науковці описують електронний уряд як спосіб,форму, концепцію, систему та механізм співпраці державного та громадського секторів.

В.Дрожжінов, О.Штрік вважають, що сектори електронного урядування охоплюють сферу відносин держави з громадянами та бізнес-структурами, і являє собою систему і порядок функціонування цих відносин, тобто розглядають як механізм взаємодії держави і громадян [5].

О.Баранов (начальник управління зв’язку, телекомунікацій та інформатизації Київської міської державної адміністрації) дає таке визначення: «Електронний уряд - це уряд, у якому вся сукупність як внутрішніх, так і зовнішніх зв’язків і процесів підтримується й забезпечується відповідними інформаційно-комп’ютерними технологіями. Іншими словами, необхідною умовою переходу до електронного уряду є широка інформатизація всіх процесів у звичайній діяльності міністерств, відомств, місцевих органів виконавчої влади, причому як внутрішніх, так і зовнішніх». [2]

Систему «Електронний уряд» за аналогією з електронною комерцією, а також з урахування відносин державного апарату з іншими суб’єктами , можна класифікувати таким чином:

·        G2G - «уряд - уряд» [3] (за даної моделі рух інформаційних потоків відбува ється між різними урядовим структурами).

·        G2B - «уряд - бізнес» [3] (реалізуються взаємовідносини органів державної влади і підприємницьких структур в контексті раціоналізації дій та досягнення максимально позитивного результату співпраці, що створює сприятливі умови для зміцнення ринкових засад функціонування економіки та прогресивного розвитку країни вцілому).

·        G2C - «уряд - громадяни» [3] (відбувається обмін інформацією між урядовим структурами на громадянами країни, таким чином забезпечується процес демократизації суспільних відносин).

Більшість науковців виділяють наступні принципи побудови електронного уряду:

·        надання послуг у будь-який момент часу (електронний уряд працює 24 години на добу);

·        максимальна простота і прозорість (обслуговує звичайних громадян, а не тільки фахівців);

·        єдині технічні стандарти і взаємна сумісність (електронні додатки повинні відповідати принципам єдиної архітектури ідентифікації, безпеки, дизайну);

·        конфіденційность і виконання правил інформаційної безпеки;

·        орієнтація на думку громадян при реалізації нововведень [1].

Важливою перевагою електронного уряду, на думку О.Ємельяненко, є можливість участі населення в обговоренні законопроектів й урядових рішень, що дотепер для більшості було неможливим. За наявності ж електронного уряду власні інтереси зможуть обстоювати не лише лобісти, а й пересічні громадяни. Тому, згідно з думкою європейських експертів, у результаті впровадження електронного уряду варто очікувати:

1.      поліпшення якості послуг з надання інформації держорганами;

2.      зменшення часу обслуговування клієнтів (громадян і бізнесу);

3.      зниження адміністративних бар’єрів;

4.      зменшення витрат на адміністрування;

5.      розширення набору державних послуг;

6.      підвищення ефективності діяльності держорганів і якості надаваних ними громадянам і бізнесу послуг;

7.      поліпшення показника задоволеності клієнтів послугами.

Серед політичних результатів варто виділити:

1.      відкритість і прозорість діяльності органів влади;

2.      участь громадян і органів влади в інформаційному суспільстві;

3.      зростання рівня залученості громадян у демократичні процеси;

4.      збільшення результативності й ефективності впроваджуваної політики [4].

Отже, система «Електронний уряд» є незамінним атрибутом розвитку сьогоднішнього інформаційного суспільства. Вона в Україні тільки розвивається, але в майбутньому дасть змогу конструктивно та ефективно здійснювати взаємодію органів державної влади з її структурними підрозділами, бізнесом та громадянами на основі дотримання демократичних норм та законів, що в подальшому призведе до прогресивного розвитку країни вцілому.

 

Список використаної літератури

 

1.      Асанова А. Електронний уряд як дійовий механізм взаємодії і форма співпраці держави та громадян в інформаційному суспільстві [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/20061/txts/TEXNOLOGIYA/06aa avis.pdf.

2.      Баранов О. Електронний уряд в Україні? Буде! Коли? [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3050/33406/.

3.      Ємельяненко О.Традиційний та електронний уряд: концептуальні відмінності [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/811/.

4.      Агамирзян И. Электронное правительство в контексте глобализации [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.garweb.ru /conf/ms/20020626/smi/msg.asp-id_msg =41833.htm.

5.      Дрожжинов В., Штрик А. Электронное правительство информационного общества [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.pcweek.ru/year2000/n15/cp1251/strategy/index.htm.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet