zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

 

Квасницька Р.С., Барабаш А.О.

Україна, м. Хмельницький, Хмельницький національний університет

 

In the article investigational role of commercial banks in development of subjects of entrepreneurial activity in Ukraine. The analysis of regulator policy of NBU is carried out in the field of the bank crediting and certainly him strategically important influence on the economy growing in a country. Basic recommendations are given in relation to the improvement of mechanism of the credit providing of enterprises bank institutions.

 

Актуальність. Якісне кредитне забезпечення субєктів господарювання є дієвим способом виходу економіки із кризи. Економіка країни й досі перебуває в тому стані, коли її розвиток гальмується відсутністю чітко визначених, пріоритетних програм розвитку підприємництва, у тому числі програм розвитку за допомогою кредиту. Кредит є обовязковою умовою розширеного відтворення, важливою складовою діяльності державних, акціонерних та приватних підприємств, надійним інструментом, який опосередковує процес виробництва і реалізації продукції. Кредит сприяє науково-технічному прогресу, є джерелом капітальних вкладень, виступає інструментом стимулювання виробництва.

Поставка завдання. Метою статті є оцінка теоретичних та практичних питання банківського кредитування підприємницької діяльності України за умов ринкової трансформації економіки, висвітлення його місця та визначальної роль у системі кредитного ринку України.

Аналіз осинових досліджень та публікацій. Банківське кредитування є обєктом пильної уваги вітчизняних вчених: Базилевича В., Бутинця Ф., Васильченко З., Вітлінського В., Галасюка В., Заруби О., Івасіва Б., Ковальчука Т., Лагутіна В., Луціва Б., Пересади А., Лютого І., Міщенка В., Мороза А., Пікус Р., Пернарівського О., Савлука М., Старостіної А., Сугоняки О., Шарова О., Шелудько В. [5].

Суттєвий внесок у дослідження проблематики кредитування субєктів господарювання належить Лаврушиній О.І., Жукову Є.Ф., Платоновій В., Ковальову В.В., Ольшанському А.І., Пановій Г.С., Усоскіну В. Над проблемами кредитування працюють також і західні вчені. В роботах Деріга Х.У., Коха Т., Роуза П., Каннінгхема С., Бауера Р. розроблено напрями вдосконалення методів кредитування.

Виклад основного матеріалу. У сучасних умовах банківський кредит – провідна форма кредиту, а вітчизняні банки є основними фінансовими посередниками в умовах ринкової трансформації економіки, оскільки, по-перше, питома вага активів комерційних банків у сукупних активах фінансових посередників перевищує 80%, по-друге, ринок банківських кредитів переважає ринок боргових цінних паперів, що пояснюється наступним: ринок банківських кредитів більш розвинений, ніж ринок цінних паперів в Україні; ринок банківських кредитів представляє найбільш просту й швидку форму запозичення капіталу порівняно з ринком боргових цінних паперів; ринок банківських кредитів має більш гнучкий підхід до субєкта кредитування; цей ринок має більш доступний і масовий характер.

Важливе значення має розробка ефективної політики залучення банківського кредити. Розробка політики залучення банківського кредиту здійснюється у сім етапів. Визначення цілей використання банківського кредиту – етап перший. Оскільки різні види банківського кредиту повною мірою можуть задовольнити весь спектр потреб підприємства у позичкових коштах, цілі його використання витікають з загальних цілей залучення позичкового капіталу, які були розглянуті раніше [3].

Другий етап - оцінка власної кредитоспроможності. Розроблена підприємством політика залучення банківського кредиту повинна кореспондуватися за основними своїми параметрами з відповідними параметрами кредитної політики банків. У складі параметрів кредитної політики банків одне з основних місць належить оцінці рівня кредитоспроможності позичальників, що визначає диференціацію умов кредитування клієнтів. Для того, щоб підприємство могло визначити базу переговорів з банками про умови кредитування, воно повинно заздалегідь оцінити рівень своєї кредитоспроможності.

У сучасній банківській практиці оцінка рівня кредитоспроможності позичальників при диференціації умов їх кредитування виходить з двох основних критеріїв: рівня фінансового стану підприємства та характеру погашення підприємством раніше отриманих ним кредитів — як відсотків, так і основного боргу. Рівень фінансового стану підприємства оцінюється системою раніше розглянутих фінансових коефіцієнтів, серед яких основна увага приділяється коефіцієнтам платоспроможності, фінансової стійкості та рентабельності [4].

Характер погашення позичальником раніше отриманих кредитів передбачає три рівні оцінки:

·        хороший, якщо заборгованість з кредиту і відсотки за ним виплачуються у визначені терміни, а також при пролонгації кредиту не більше одного разу на рік на термін не вище 90 днів;

·        слабкий, якщо прострочена заборгованість з кредиту і відсотків за ним складає не більше 90 днів, а також при пролонгації кредиту на термін більше 90 днів, але з обов'язковим поточним його обслуговуванням (виплатою відсотків за ним);

·        недостатнім, якщо прострочена заборгованість з кредиту і відсотків за ним складає більше 90 днів, а також при пролонгації кредиту на термін більше 90 днів без виплати відсотків за ним.

З цих позицій підприємство повинно оцінювати рівень своєї кредитоспроможності при необхідності отримання кредиту у вітчизняних банках.

Третій етап - вибір необхідних видів залученого банківського кредиту. Відповідно до встановленого переліку видів залученого кредиту підприємство проводить вивчення та оцінку комерційних банків, які можуть надати йому ці види кредитів. Оцінка таких банків проводиться лише за привабливістю їх кредитної політики; рейтинг банку, розрахований за іншими показниками його діяльності, у такому випадку не є визначальним і може служити лише додатковим орієнтиром при його оцінюванні.

Ефективність використання короткострокового банківського кредиту на збільшення фонду оборотних коштів є визначення оборотності цих кредитів і порівняння швидкості їх обороту з швидкістю обороту власних оборотних коштів. Якщо підприємству протягом року неодноразово отримує кредит банку в оборотні кошти і має сталу заборгованість за короткостроковими кредитом, то швидкість їх обороту (Обккр) визначається за формулою [2]:

                                           Обккр = (ЗЗкрс ∙ Т) / Пкр, де                                                     (1)

ЗЗкрс – середньоденний залишок заборгованості за банківським кредитом;

Т – тривалість в періоді;

Пкр – повернення короткострокового кредиту у звітному періоді.

Вивчення та оцінка умов здійснення банківського кредитування у розрізі видів кредитів – четвертий етап. Цей етап формування політики залучення банківських кредитів є найбільш трудомістким і відповідальним у силу різноманітності оцінюваних умові здійснення численних розрахунків.  

Граничний розмір кредиту комерційні банки встановлюють відповідно до кредитного рейтингу клієнта і діючої системи обов'язкових економічних нормативів, що затверджуються центральним банком. При здійсненні кредитної політики комерційні банки керуються в цьому питанні такими видами обов'язкових економічних нормативів:

·        максимальний розмір ризику на одного позичальника (або групу пов'язаних позичальників);

·        максимальний розмір великих кредитних ризиків;

·        максимальний розмір кредитів, які надаються банком своїм акціонерам або пайщикам;

·        максимальний розмір кредитів, які надаються банком своїм інсайдерам.

Крім цих обов'язкових економічних нормативів кредитної діяльності, кожен комерційний банк встановлює, зазвичай, власну систему лімітів суми окремих видів кредиту.

Вид кредитної ставки відіграє суттєву роль у визначенні вартості банківського кредиту. За застосовуваними видами розрізняють відсоткову та облікову кредитні ставки. Якщо розмір цих ставок однаковий, то підприємством повинна бути надана перевага відсотковій ставці, оскільки в цьому випадку його виплати по обслуговуванню боргу будуть меншими. Умови сплати відсотка характеризуються термінами його сплати. Ці умови зводяться до трьох принципових варіантів: сплати всієї суми відсотка в момент надання кредиту; сплати суми відсотка з кредиту рівномірними частинами; сплаті всієї суми відсотка у момент погашення основної суми боргу. При інших рівних умовах підприємству слід надати перевагу третьому варіанту.

Форми забезпечення кредиту визначають, в основному, його вартість — чим надійніше забезпечення кредиту, тим нижчий рівень його вартості при інших рівних умовах за рахунок диференціації розміру премії за ризик. Разом з тим, одна з форм забезпечення кредиту визначає і реальний розмір використовуваних кредитних засобів. Мова йде про вимоги банку тримати без використання певну частину отриманого кредиту (зазвичай, у розмірі 10 % ) у вигляді компенсаційного залишку грошових активів на розрахунковому рахунку підприємства. У цьому випадку не тільки збільшується реальна вартість банківського кредиту, але, відповідно, зменшується на розмір компенсаційного залишку суми використовуваних підприємством кредитних коштів [1].

П’ятий етап - "вирівнювання" кредитних умов у процесі складення кредитної угоди. Термін "вирівнювання" характеризує процес приведення умов конкретної кредитної угоди у відповідність з середніми умовами купівлі-продажу кредитних інструментів на фінансовому ринку.

Забезпечення умов ефективного використання банківського кредиту – шостий етап. скільки банківський кредит являє собою, в сучасних умовах, один з найбільш дорогих видів залученого позичкового капіталу, забезпеченню умов ефективного його використання на підприємстві повинна приділятися першорядна увага. Критерієм такої ефективності виступають такі умови [1]:

·        рівень кредитної ставки з короткострокового банківського кредиту повинен бути нижчим рівня рентабельності господарських операцій, для здійснення яких він залучається;

·        рівень кредитної ставки з довгострокового банківського кредиту повинен бути нижчим коефіцієнта рентабельності активів.

Сьомий етап - організація контролю за поточним обслуговуванням банківського кредиту.

У результаті аналізу підходів до визначення сутності банку та його ролі у кредитуванні зясовано, що банк є фінансовим посередником, який здійснює на підставі ліцензій регулюючих органів діяльність з приводу акумулювання тимчасово вільних коштів, їх розміщення на свій розсуд та ризик, а також розрахунково-касового обслуговування економічних субєктів з метою отримання прибутку.

З метою адекватного розгляду банківського кредиту рис.1 класифікація банківських кредитів [2].

 

Рисунок 1 – Класифікація банківських кредитів

 

Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові можуть надаватись для формування основних фондів.За цими обставинами для суб’єктів підприємницької діяльності довгострокові кредитні вкладення банків є досить важливим джерелом формування фінансових ресурсів, позаяк саме вони забезпечують розвиток підприємства у перспективі [3].

Відповідно до Положення НБУ “Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків” банківські позики поділяють на п’ять груп, з відповідним ступенем ризику і відрахувань у резервний фонд:

·        стандартні – мінімальні ступінь ризику – 2 %;

·        під контролем – ступінь ризику дорівнює 5 %;

·        субстандартні – позики з підвищеним ризиком – 20 %;

·        сумнівні – ступінь ризику – 50 %;

·        безнадійні – ступінь ризику – 100 %

Необхідно згадати про ризики комерційних банків на кредитному ринку. Вони мають специфічну структуру, а саме кредитний ризик (ендогенний та екзогенні) та ризик кредитного ринку (процентний, валютний ризики, ризик незбалансованості попиту та пропозиції на кредитні ресурси).

Важливе місце серед ризиків кредитного ринку належить процентному ризику. У звязку з тим, що процентний ризик з посиленням банківської конкуренції зростає, розглянуто етапи визначення процентної ставки, а також уточнено українську модель визначення „мертвої точки”, яка має наступний вигляд [2]:

                                        M= f (S, D, E, R1, R2, T1, T2), де                                                   (2)

М „мертва точка” (процентна ставка),

S- загальний обсяг депозитної бази на певний строк,

D- середня вартість ресурсної бази,

E- загальні витрати, повязані із залученням ресурсів і наданням кредиту,

R1- норматив обовязкового резервування залучених ресурсів,

R2- коефіцієнт кредитного ризику, з урахуванням якого формується резерв,

T1- термін депозиту,

T2- термін кредиту.

Для визначення „мертвої точки” необхідно обчислити максимально можливий обсяг кредитного вкладення (Z1) та відповідну суму резервних відрахувань (Z2).

Розрахунок провадиться за такою схемою [2]:

                                                   S-R1 *S = Z1 + R2 *Z1                                                         (3)

Загальний обсяг витрат банку, повязаних  із залученням і розміщенням ресурсів, буде таким:

                                                                                                            D*S+E                                                                          (4)

Дохідність клієнта фактично є субєктивним чинником, оскільки кожний банк намагається вибудувати власну систему оцінки цього фактору. Однак майже завжди беруться до уваги доходи, які банк має від клієнта за розрахунково-касове обслуговування, депозитну діяльність та за іншими операціями. Отже процентна ставка буде знаходитися в межах:

Ринкова процентна ставка ≥ P≥ Облікова процентна ставка НБУ.

Це обмеження є релевантним, оскільки НБУ здійснює моніторинг і контроль за кредитною діяльністю банку та формуванням адекватного кредитного портфеля.

Розглянуто структуру екзогенного кредитного ризику, а саме ризик, повязаний із позичальником, ризик, повязаний зі способом забезпечення кредиту, системний ризик, форс-мажорний ризик тощо. Оперуючи поняттям кредитного ризику, потрібно розрізняти такі його складові: кредитний ризик щодо кредитної угоди та портфельний кредитний ризик.

Щодо наданих кредитів банками різним суб’єктам підприємництва показана у таблиці 1.

 

Таблиця 1- Кредити за видами економічної діяльності за станом кінець вересня 2010 року (млн. грн) [6]

Види економічної діяльності

Усього

У відсотках

1

2

3

Усього

488 238

100

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

26 606

5,4

Рибальство, рибництво

283

0,06

Добувна промисловість

11 902

2,4

Переробна промисловість

114 286

23

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

12 090

2,5

Будівництво

43 179

8,8

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

172 838

35,4

Діяльність готелів та ресторанів

4 859

1

Діяльність транспорту та зв'язку

19 150

3,9

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

76 794

15,7

Освіта

141

0,03

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

1 766

0,4

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

4 342

0,9

 

За даними таблиці у вересні 2010 року було видано 488238 млн грн,що становить 100% від загальної структури в даному періоді.

На рис. 2 зображена структура кредитів на кінець вересня 2010 року. З даного графіка спостерігаємо,що найбільше банківських кредитів було надано на торгівлю, ремонт автомобілів, що склало 35,4 %, 23% було взято на переробку промисловості, також значна частина кредитування була спрямована на організація з нерухомості (15,7%). Найменше кредитів було надано у такі сфери економіки як 0,06 % на рибальство, рибництво; 0,03 на освіту (найнижчий показник з даної діаграми).

На охорону здоров’я та надання соціальної допомоги – 0,4%, а на комунальні, індивідуальні послуги та діяльність у сфері культури – 0,9%, що на мою думку є дуже низькими показними. Навіть якщо дані сфери частково фінансуються з державного та місцевих бюджеті, то їм необхідно більше коштів для розвитку, адже саме за допомогою цих складових підвищується соціально-культурне життя населення.

 

Рис. 2 – Структура кредиту на кінець вересня 2010 року, %

 

На розвиток ресторанів та готелів було взято кредитів у розмірі 1%, будівництв – 8,8%, на діяльність транспорту та зв’язку – 3,9%.

Якщо порівнювати дані з попередніми роками, що надані на сайті НБУ,то кількість кредитів наданих резидентам у розрізі секторів економіки зростає, якщо у 2007 році вони становили 426 867 млн. грн, то у січні 2010 року – 709053 млн. грн, у вересні цей показник став ще більшим і склав 728625 млн. грн (таб. 2). Спостерігається тенденція зростання банківських кредитів протягом останніх років у різних сферах економіки нашої країни, що є позитивним для України, тобто відбувається розвиток вітчизняного виробництва.

 

Таблиця 2 – Кредити, надані резидентам у розмірі сектора економіки [6]

Рік

Сума (млн. грн)

1

2

2007

426 867

2008

734 022

2009 (грудень)

723 295

2010

 

січень

709 053

вересень

728 625

 

Кредитування підприємницької діяльності є дуже важливим для розвитку як підприємницьких структур так і економіки країни в цілому, тому необхідно звернути увагу на удосконалення кредитних взаємин комерційних банків та суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, встановлення якісно нових партнерських відносин за необхідне видається вижити наступні заходи:

По-перше, сучасна стратегія банків у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності потребує суттєвого коригування з метою спрямування кредитних ресурсів на потреби реального сектору економіки (і, насамперед на задоволення інвестиційних потреб підприємницьких структур). За для цього необхідно переглянути зміст кредитної політики комерційних банків та вжити відповідних заходів НБУ в плані розширення обсягів рефінансування. По суті, йдеться про необхідність сприяння на державному рівні визначенню у якості стратегічних пріоритетів кредитної політики комерційних банків саме завдань щодо кредитування підприємницьких структур.

По-друге, стратегія комерційних банків щодо кредитного забезпечення підприємницької діяльності має бути орієнтована передусім на задоволення виробничих потреб підприємств малого та середнього бізнесу, а також повинна бути спрямована на аналіз інноваційних можливостей потенційних позичальників, якісний інноваційний менеджмент проектів, що пропонується до фінансування (особливо, у сфері високих технологій).

По-третє, необхідний систематичний аналіз макроекономічної інформації з метою покращення галузевої структури кредитного портфеля, пошуку перспективних клієнтів в різних галузях та секторах економіки.

Вище вказані заходи обумовлюють необхідність вирішення ряду питань, пов’язаних з вдосконаленням роботи комерційних банків і механізмів кредитного забезпечення підприємницької діяльності, а саме : концентрацією серйозних зусиль в частині методологічної та аналітичної роботи, що до експертного аналізу кредитоспроможності позичальників; глибокого та систематичного маркетингового аналізу ринку кредитних ресурсів у розрізі галузей, субгалузей та економіко-географічних регіонів [3].

Слід розробляти методики визначення кредитоспроможності не тільки за економічними субєктами, але й залежно від виду діяльності субєкта господарювання (виробництво, торгівля тощо). Важливою складовою механізму кредитування банками є розробка методик раннього виявлення проблемних кредитів.

Висновки. У сучасних умовах господарювання банк є фінансовим посередником, який здійснює на підставі ліцензій регулюючих органів діяльність з приводу акумулювання тимчасово вільних коштів, їх розміщення на свій розсуд та ризик, а також розрахунково-касове обслуговування економічних субєктів з метою отримання прибутку. У звязку з цим його основними функціями є: фінансове посередництво, трансформаційні, емісійні та консультаційні функції. Найважливішу роль у межах трансформаційної функції виконує функція кредитного посередництва, основними елементами якої виділено акумулювання тимчасово вільних коштів економічних агентів через кошти на поточних і депозитних рахунках, запозичення на міжбанківському кредитному ринку, випуск боргових цінних паперів, а також надання кредитів економічним агентам, яким бракує коштів на споживчі та виробничі цілі.

 

Список використаної літератури

 

1.      Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006. – 287 с.

2.      Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Пiдручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2003. - 384 с .

3.      Бодаковський В.Ю. Проблеми залучення кредитних ресурсів вітчизняними підприємствами // Фінанси України. - 2005. - №1. - С.106-112.

4.      Бужинська Ю. Оптимізація ефективності кредитної діяльності банку // Держава та регіони. -2007.- №2.- С. 288-290.

5.      Геєць І. Актуальні проблеми та удосконалення кредитних відносин банківських установ з підприємствами // Економіка та держава.- 2006.- №6.- С. 37-38.

6.      Національний банк України // http://www.bank.gov.ua/



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet