zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «БАНКРУТСТВО»

 

Квасницька Р.С., Кордонець І.М.

Україна, м.Хмельницький,

Хмельницький національний університет

 

The article examines various theoretical - conceptual approaches to the definition of insolvency of the entity and based on their analysis suggested his own definition to this notion. 

 

Постановка проблеми. Однією із проблем будь-якої економічної системи є наявність підприємств, функціонування яких обтяжене надмірними боргами, що, в свою чергу, може призвести до нездатності боржника погасити свої зобов’язання перед кредиторами. Такі господарюючі суб’єкти є потенційними банкрутами, що для вітчизняної економіки є відносно новим поняттям. У зв’язку з загостренням фінансової кризи, яка спостерігається в нашій країні на протязі останніх років проблема банкрутства в Україні актуальна як ніколи. Тому виникає потреба детального вивчення та аналізу сутності такого явища, як банкрутство, оскільки більшість питань стосовно нього з теоретичної точки зору в сучасній вітчизняній літературі недостатньо обґрунтовані та опрацьовані. Це зумовлює необхідність дослідження змісту даної категорії передусім на понятійному рівні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогоднішній день в науковій літературі існує досить багато різноманітних поглядів щодо визначення сутності поняття банкрутства. Різноманітні трактування терміну «банкрутство» подають у своїх працях такі вчених, як Андрущак Є.М., Бланк І.О., Возіянова Н.Ю., Лігоненко Л.О., Лосєва М.С., Ляшенко Г.М., Сайфулін Р.С., Ситник Л.С., Терещенко О.О., Третяк О., Шеремет А.Д., Герасимова В.Я. та інші. Проте немає єдиного підходу до визначення даного поняття, різні науковці розглядають дане поняття з різних сторін. Тому важливо систематизувати та проаналізувати сучасні трактування банкрутства різними науковцями.

Формування цілей. Розвиток ринкових відносин в Україні і кризовий характер економіки ставлять перед вченими і практиками проблему теоретичного переосмислення категорій господарювання, в тому числі і поняття «банкрутство», вивчення меж можливого урахування досвіду країн з розвинутою ринковою економікою. Тому метою даної статті є дослідження підходів до трактування поняття «банкрутство».

Виклад основного матеріалу. Через недосконале законодавство, відсутність належного теоретико - методичного забезпечення заходів оздоровлення, дефіцит кваліфікованого фінансового менеджменту та інших суб’єктивних та об’єктивних причин багато з потенційно життєздатних підприємств стають банкрутами. Останніми роками в Україні спостерігається стійка тенденція до зростання кількості фінансово неспроможних підприємств. Така ситуація підтверджується статистичними даними, зафіксованими протягом останніх років. Так, за даними Держдепартамента з питань банкрутства при Мінекономіки України станом на 1.01.2010 р. в процедурах банкрутства перебувало 14683 підприємства, що на 27% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, у тому числі: 444 державних підприємств та 150 підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%. Разом з тим, у 2009 році було порушено провадження у справах про банкрутство відносно 9193 підприємств, що на 18,9% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, у тому числі: державні підприємства – 85 підприємств (на 43,7% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року); підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25% - 23 підприємства (на 56,6% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року) [1, c.35]. Такі дані вказують на те, що чисельність підприємств, які перебувають в процедурах банкрутства з кожним роком зростає. Тобто спостерігається негативна тенденція щодо фінансового стану підприємств України, тому проблема банкрутства потребує негайного вирішення.

Слід відзначити, що визначення поняття банкрутства важливе не лише з теоретичної, а й з практичної точки зору, оскільки з’ясування сутності цієї категорії необхідне для коректного застосування законодавства у процесі визнання суб’єкта господарювання банкрутом. Тому, перш за все, необхідно дослідити, як трактує дане поняття вітчизняне законодавство, та які сторони процедури банкрутства воно регулює.

Відносини, пов'язані з банкрутством, регулюються низкою нормативно-правових актів різної юридичної сили:

-           Господарським кодексом України - глава 23 «Визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом» (містить 7 статей, що визначають поняття неплатоспроможності та суб'єкта банкрутства - ст. 209; поняття кредиторів та форми їх організації - ст. 210; заходи щодо запобігання банкрутству суб'єктів підприємництва - ст. 211; процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника, - ст. 212; майнові активи боржника, за рахунок яких формується ліквідаційна маса,- ст. 213; основні засади та зміст державної політики з питань банкрутства - ст. 214; відповідальність за порушення законодавства про банкрутство - ст. 215);

-           Цивільним кодексом України, зокрема статтями 18 (передбачає можливість визнання фізичної особи - підприємця банкрутом у разі його неспроможності задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності), ст. 110 (ч. З якої визначає недостатність активів для задоволення вимог кредиторів як одну з підстав ліквідації юридичної особи, порядок якої визначається законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом);

-           Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. (в ред. Закону від 30.06.1999 р.), який ґрунтовно регулює відносини, пов'язані з банкрутством;

-           ЗУ «Про господарські товариства» від 07.12.2000 р. (ст. 19), ЗУ «Про банки і банківську діяльність» від 14.02.1992 р. (ст.88), ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 07.03.1996 р. (ст. 31), ЗУ «Про страхування» від 30.07.2010 р. (ст. 43) та іншими законами, які містять положення про можливість визнання банкрутом господарських організацій певних видів (переважно за характером діяльності чи організаційно-правовою формою);

-           ЗУ «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.2001 р., який встановлює засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду, а також регулює відносини між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України;

-           ЗУ «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 р., який встановлює мораторій на застосування примусової реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка державної власності становить не менше 25%, з метою забезпечення економічної безпеки держави та недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств;

-           ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р., який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізацію інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна;

-           підзаконними нормативно-правовими актами, серед яких: Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств» від 17.03.2000 р. № 515; Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про комісію з питань неплатоспроможності» від 12.09.2001 р. № 1181;

-            відомчі нормативні акти: Типове положення про регіональне (обласне) управління з питань банкрутства Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, затверджене Наказом Мінекономіки від 05.12.2000 р. [2].

Отже, згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури [3]. Як бачимо, українське законодавство практично ототожнює процедуру банкрутства з ліквідаційними процесами. З наведеного визначення випливає, що банкрутство має економічний і правовий характер.

З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю
продовження суб'єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. Суб’єкт підприємництва має стільки боргів перед кредиторами і зобов'язань перед бюджетом, що коли їх вимоги будуть пред'явлені у визначені для цього строки, то майна суб’єкта - активів у ліквідній формі - не вистачить для їх задоволення.

Юридичним аспект банкрутства полягає насамперед у тому,
що в суб'єкта є кредитори, тобто особи, що мають документовані майнові вимоги до нього як до боржника. Це майнові пра­во­відносини банкрутства, здійснення яких у встановленому законом порядку може призвести до ліквідації суб'єкта підприємництва.

Отже, можна зробити висновок, що термін «банкрутство» використовується у двох значеннях: як визнана господарським судом нездатність відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури та як «фінансова неспроможність» суб’єкта господарської діяльності, з яким так чи інакше пов’язані злочинні дії громадянина-засновника, власника, службової особи підприємства (установи, організації). Особливістю визначення поняття «банкрутства» вітчизняним законодавством є те, що воно вказує на неминучість ліквідаційної процедури. Проте, досліджуючи визначення, які пропонують науковці, виявилось, що практично жоден із них не ототожнює банкрутство із ліквідацією, але і єдиного підходу до визначення даного поняття також немає.

Так, на думку О.О. Терещенка, банкрутство – це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк заявлені до неї з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом [4, c.321].

Аналогічно розглядає банкрутство О.Третяк, яка стверджує, що банкрутство – це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі нездатність юридичної особи – суб’єкту підприємницької діяльності задовольнити вимоги своїх кредиторів у встановлений для цього строк [5, c.47].

Схожу думку також має Є.М. Андрущак: «банкрутство – це визнане судовими органами незадовільне господарське становище фізичної чи юридичної особи, ознакою якого є припинення розрахунків за зобов’язаннями через нестачу активів у ліквідній формі» [6, c.29].

І.О. Бланк розглядає банкрутство як встановлену в судовому порядку фінансову неспроможність підприємства, тобто нездатність підприємства задовольнити в установлені строки пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги, та виконати зобов’язання перед бюджетом [7, c.498].

З точки зору неспроможності підприємства визначають поняття банкрутства також А.Д. Шеремет та Р.С. Сайфулін, які під банкрутством підприємства розуміють неспроможність підприємства фінансувати поточну операційну діяльність і погасити термінові зобов’язання [8, c.145].

Н.А. Голощапов трактує банкрутство підприємства як неспроможність боржника платити за своїми зобов’язаннями, повернути борги в зв’язку із відсутністю у нього грошових коштів для сплати [9, c.345].

Обєднуючим у визначеннях даних науковців є те, що вони визначають поняття банкрутства з точки зору його неспроможності. Тобто даний підхід дає чіткий критерій щодо визнання суб’єкта банкрутом – його неплатоспроможність. З точки зору неплатоспроможності подає визначення поняття банкрутства і ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Отже запропоновані Андрущаком, Голощаповом, Шереметом, Сайфуліним та ланком визначення сформульовані на основі визначення даного Закону.

У трактуванні Пластуна О.Л. банкрутство підприємства – це підсумковий результат глибокої фінансової кризи, що унеможливлює нормальну діяльність підприємства та робить його неплатоспроможним [10, c.257]. Автор стверджує, що саме криза стає причиною виникнення банкрутства на підприємстві.

З точки зору неправильного управління розглядають поняття банкрутства Г.Ляшенко, В.П.Петренко та М.С.Лосєва.

Так, на думку Г.Ляшенко, банкрутство в умовах ринкової економіки є наслідком незадовільного управління підприємством, нехтування впливу різноманітних факторів мікро- і макросередовища, а тому його правомірно розглядати як плату за економічну свободу у виборі напряму господарської діяльності, ринків збуту, у ціноутворенні, найманні робочої сили [11, c.103].

В.П. Петренко та М.С. Лосєва дає наступне визначення поняття: «банкрутство – це плата за свободу вибору системою менеджменту підприємства стратегії і тактики його поведінки на ринку, розплата за управлінські помилки у стратегічному плануванні, хибні цілі і прийняті для їх досягнення рішення, наслідком чого повинно бути невідворотне включення механізму фінансового банкрутства – розорення боржника кредиторами» [12, c.200].

Поняття банкрутство досліджували також Берест М.М. та Тимошенко А.П., вони стверджують, що банкрутство – це визнана судом неспроможність господарюючого суб'єкта виконувати свої зобов’язання та продовжувати підприємницьку діяльність внаслідок її економічної неефективності, що є негативним наслідком кризи, призводить до порушення фінансових відносин і ставить під загрозу подальше існування підприємства [13,c.72]. Як бачимо, дане визначення є більш загальним і вбирає в себе аспекти неспроможності, неефективного управління, кризової ситуації.

З юридичної точки зору розглядає сутність банкрутства Герасимова В.Я. Так, на думку автора, банкрутство – це юридичний факт (оскільки лише арбітражний суд може визнати факт банкрутства), наслідком якого є ліквідація (повна або часткова) боржника [14, c.14].

Всі досліджені визначення хоча і відображають лише одну сторону поняття банкрутства, проте мають право на життя. Узагальнені результати дослідження даного поняття представлені в Таблиці 1.

 

Таблиця 1 – Підходи до визначення поняття «банкрутство»

Автори та джерела

 Визначення

Терещенко О.О. [4,c.321]

 

 

банкрутство – це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк заявлені до неї з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом;

Третяк О. [5,c.47]

банкрутство – це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі нездатність юридичної особи – суб’єкту підприємницької діяльності задовольнити вимоги своїх кредиторів у встановлений для цього строк;

Кінець Таблиці 1

Андрущак Є.М. [6,c.29]

банкрутство – це визнане судовими органами незадовільне господарське становище фізичної чи юридичної особи, ознакою якого є припинення розрахунків за зобов’язаннями через нестачу активів у ліквідній формі;

Бланк І.О. [7,c.498]

Банкрутство - встановлена в судовому порядку фінансову неспроможність підприємства, тобто нездатність підприємства задовольнити в установлені строки пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги, та виконати зобов’язання перед бюджетом;

Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. [8,c.145]

банкрутство підприємства розуміють - неспроможність підприємства фінансувати поточну операційну діяльність і погасити термінові зобов’язання;

Голощапов Н.А. [9,c.345]

 

 

банкрутство підприємства - неспроможність боржника платити за своїми зобов’язаннями, повернути борги в зв’язку із відсутністю у нього грошових коштів для сплати;

Пластун О.Л. [10, c.257]

банкрутство підприємства – це підсумковий результат глибокої фінансової кризи, що унеможливлює нормальну діяльність підприємства та робить його неплатоспроможним;

Ляшенко Г. [11, c.103]

банкрутство в умовах ринкової економіки - наслідок незадовільного управління підприємством, нехтування впливу різноманітних факторів мікро- і макросередовища, а тому його правомірно розглядати як плату за економічну свободу у виборі напряму господарської діяльності, ринків збуту, у ціноутворенні, найманні робочої сили;

Лосєва М.С., Ревтюк Є.А., Петренко В.П. [12,c.200]

банкрутство – це плата за свободу вибору системою менеджменту підприємства стратегії і тактики його поведінки на ринку, розплата за управлінські помилки у стратегічному плануванні, хибні цілі і прийняті для їх досягнення рішення, наслідком чого повинно бути невідворотне включення механізму фінансового банкрутства – розорення боржника кредиторами;

Берест М.М., Тимошенко А.П. [13,c.72]

банкрутство – це визнана судом неспроможність господарюючого суб'єкта виконувати свої зобов’язання та продовжувати підприємницьку діяльність внаслідок її економічної неефективності, що є негативним наслідком кризи, призводить до порушення фінансових відносин і ставить під загрозу подальше існування підприємства;

Герасимова В.Я. [14,c.14]

банкрутство – це юридичний факт (оскільки лише арбітражний суд може визнати факт банкрутства), наслідком якого є ліквідація (повна або часткова) боржника.

 

В досліджених визначеннях можемо виділити основний їх недолік - обмежений характер, адже автори, в основному, розглядають банкрутство лише з одного конкретного боку, тому, врахувавши всі досліджені трактування поняття банкрутства, можемо подати власне визначення, яке буде відображати як юридичний, так і економічний зміст категорії банкрутства. При цьому необхідно врахувати всі ключові моменти даного поняття: від його першопричини до результативних ознак, з точки зору неплатоспроможності, фінансової кризи та управління.

Таким чином, можемо запропонувати наступне визначення даного поняття: банкрутство – це юридичний факт визнання боржника арбітражним судом банкрутом через неспроможність його платити за своїми зобов’язаннями як підсумковий результат глибокої фінансової кризи, що була спричинена незадовільним управлінням в довгостроковому та короткостроковому періоді.

Висновки. Отже, сучасні науковці по-різному підходять до визначення поняття «банкрутство», ставлячи при цьому пріоритетною лише одну із сторін даного поняття, виділяючи лише окремі його аспекти. Тому це зумовило необхідність дослідження різноманітних підходів сучасних науковців до трактування поняття «банкрутство», виділення їх позитивних та негативних сторін та формулювання власного визначення, яке б відображало всі його ключові моменти. Виявлено також, що є неузгодженими трактування «банкрутства» вітчизняного законодавства та сучасних науковців, що також вказує на необхідність теоретичного переосмислення даного поняття.

 

Список використаної літератури

 

1.      Ситник Л.С. Напрями вдосконалення механізму банкрутства підприємств в Україні/Ситник Л.С., Бервенова Т.М., Череповська І.Ф.//Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. - №4,Т.3. – С.34-37.

2.      Підручники онлайн [Електронний ресурс]//Вінник О.М.//Господарське право. Режим доступу: http://www.textbooks.net.ua/content/view/1876/25/.–Поняття банкрутства.

3.      Верховна Рада України: офіційний веб-сайт [електронний ресурс]//Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2343-12. - «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вiд 14.05.1992 № 2343-XII.

4.      Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посіб./Терещенко О.О. – К.: КНЕУ. - 2000. – 412 с.

5.      Третяк О. Про проблему банкрутства підприємств/Третяк О. // Економіка України. – 2000. - № 2. – С. 46-50.

6.      Андрущак Є.М. Удосконалення інституту банкрутства/Андрущак Є.М. // Фінанси України. – 2001. - № 9. – С. 29-37.

7.      Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. Серия «Библиотека финансового менеджера»; Вып. 3 /Бланк И.А. - К.: Ника-Центр. - 1999. – 512 с.

8.      Шеремет А.Д. Финансы предприятий: ученик/ Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. – М.: ИНФРА-М. – 1999. – 343с.

9.      Голощапов Н.А. Словарь-справочник аудитора /Голощапов Н.А. – М.: «Экзамен», 1999. – 384 с.

10.  Пластун О.Л. Визначення сутності поняття «банкрутство» в сучасній науковій літературі /Пластун О.Л.// Вісник ЖДТУ. – 2005. - № 2. – С. 256- 261.

11.  Ляшенко Г. Банкрутство в системі державного регулювання/Ляшенко Г. // Науковий вісник. –1999. - № 1. – С. 103-108.

12.  Лосєва М.С. Процедура банкрутства – ефективний важіль примусового удосконалення систем управління суб’єктами господарювання / Лосєва М.С., Ревтюк Є.А., Петренко В.П. // Регіональні перспективи (Полтава). – 2000. - № 2. – С. 200-201.

13.  Берест М.М. Критичний аналіз змісту економічної категорії «банкрутство»//Берест М.М., Тимошенко А.П.// Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2010. - № 29. - С.69-72.

14.  Герасимова В.Я. Учетно-аналитическое обеспечение діагностики предприятия в условиях несостоятельности (банкротства): автореф. дис. к.э.н.:спец. 08.00.12. /Герасимова В.Я. – Ростов-на-Дону: Рост.гос.экон.ун-т «РИНХ», 2006. – 27с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet