zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРАВОВА ДЕРЖАВА В УКРАЇНІ: ПЕРСПЕКТИВИ СТАНОВЛЕННЯ І МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ

 

Мельник Є.М.

Україна, м.Луцьк,

Волинський національний університет імені Лесі Українки

 

In this article signs of legal state are analyzed and also mechanisms of it’s embodiment in Ukraine. In the Constitution of Ukraine given signs are fixed, but they have more declarative character. The main problem of our society is low level of legal awareness, and result from here is widespread of such phenomena as negation of law, which makes its difficult to form legal state in modern Ukraine society.

 

З моменту прийняття Україною незалежності, а особливо впродовж останніх років як за кордоном, так і в Україні значно зросла увага  до проблеми побудови та функціонування правової держави. У концепції правової держави, лежить ідея про необхідність  підкорення державної влади  праву заради гарантування і захисту прав  і свобод людини і громадянина. Але разом з цим право також і обмежує державу вже самим фактом існування правил і процедур, завдяки яким індивід знає, як себе поводити та якої поведінки він може очікувати від інших суб’єктів [5, 91]. 

Метою нашого дослідження є: розкрити суть і зміст ідеї правової держави, а також з’ясувати шляхи формування правової держави в Україні.

Предметом дослідження є: ознаки правової держави і механізми їх втілення в Україні.

Актуальність теми: правова держава і громадянське суспільство є найвищими еталонами до якого прагне будь-яке суспільство. Тому тема нашого дослідження як ніколи актуальна і має наукову новизну.

Проблематикою даної теми займалися: О.Ф. Скакун, Н.М. Пархоменко, А.М. Шульга, І.М. Погребний, О.Л. Слюсаренко, М.С. Кельман, Л.С. Гамбург, В.В. Ковальська, О.Г. Мурашин, О.В. Скрипнюк, І.О. Воронов, К.П. Шершун і інші.

Реалізацію основних прав людини всіма особами, що проживають у певній країні, може забезпечити насамперед відповідна держава: адже тільки вона здатна надати формальної (юридичної) загальнообов'язковості тим умовам, які конче необхідні кожній людині для використання її основних прав. І якщо держава максимальною мірою реалізовуватиме таку здатність, зробить це своєю основною функцією, вона може вважатися правовою. Таким чином, правова держава — це держава реальних прав людини.

Правова держава – це суверенна, політико-територіальна організація публічної влади, яка базується на принципах поваги до особи й недоторканості її прав і свобод, верховенства права, дотримання закону.

Також правова держава є системою органів та інститутів, які гарантують та охороняють нормальне функціонування громадянського суспільства [2, 132].

Сучасній правовій державі притаманні певні принципи та ознаки, які необхідно чітко відокремлювати, тому, що принципи є вихідними положеннями організації та функціонування такої держави, а в ознаках (рисах) виявляється її сутність і багатогранна суспільна природа.

Таким чином основними принципами правової держави є: 1) первинність і верховенство права; 2) пріоритет забезпечення, охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина; 3) рівність і партнерство суспільства та держави; 4) верховенство міжнародного права й узгодженість з ним національного законодавства; 5) розподіл державної влади.

До ознак (рис) правової держави відносяться:

·        розмежування права і закону та забезпечення правового змісту й характеру законодавства;

·        реальне верховенство конституції, конституційних законів та інших джерел конституційного законодавства над іншими законодавчими джерелами;

·        панування законності та правопорядку в суспільстві та державі;

·        забезпечення прав і свобод громадянина;

·        застосування двох типів правового регулювання – загального дозволу («все те, що прямо не заборонено законом,  дозволено») для громадян та загальної заборони (або звільнення від заборони) («дозволено лише те, що прямо указано в законі») для державного апарату;

·        провідна роль суду  при вирішенні громадянських, соціально-економічних, політичних, міжнародних спорів, конфліктів та інших суперечностей;

·        рівна підпорядкованість особи, громадянського суспільства та держави праву та правовому закону;

·        взаємовідповідальність особистості, громадянського суспільства та держави;

·        узгодження національного законодавства з міжнародним через ратифікацію, імплементацію, колізійні норми, виконання актів міжнародних судових органів;

·        структурування державного механізму на законодавчу, виконавчу та судову гілки державної влади при системі утримань і противаг між ними [1, 6-7].

Якщо розглядати систему ознак у загальному плані, то варто зазначити, що вона є настільки щільною, що інколи одна ознака не може впроваджуватися без іншої, тому їх усі необхідно розглядати в системі, роблячи відповідні висновки.

 Формування й існування правової держави в будь-якій країні припускає встановлення не тільки формального, але і реального панування закону у всіх сферах життя суспільства, розширення сфери його прямого, безпосереднього впливу на суспільні відносини.

Метою створення правової держави в Україні є забезпечення цивілізованого функціонування і розвитку громадянського суспільства.

З проголошенням України демократичною, правовою та соціальною державою, розпочався процес демократизації всіх сторін життєдіяльності українського суспільства, орієнтації держави на інтереси особистості, на захист її прав і свобод. Доказом прагнення до правової держави є проголошення в (ст. 3) Конституції України, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю [4].

Правова держава в Україні може розглядатися як політико-юридична форма організації суспільного життя, що належить до таких фундаментальних, соціальних цінностей, як права людини і громадянина, конституціоналізм, демократія тощо. Сучасна держава – держава правова, вся її діяльність пов’язана буквою і суттю закону на основі загальнолюдських цінностей [3, 10].

Україні як правовій державі є притаманні такі основні риси: - верховенство і панування правового закону; - постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади; - здійснення поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову; - забезпечення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими людьми, державою і громадянським суспільством; - врегулювання взаємовідносин між особою та державою на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонено законом, а державним органам тільки те, що прямо дозволено законом; - взаємна відповідальність між особою та державою, відповідальність держави перед особою і громадянським суспільством за свою діяльність; - ефективна організація контролю й нагляду за здійсненням законів і режиму законності [6, 140-142].

Конституція та інші закони – це нормативні акти вищої юридичної сили. У зв’язку із цим велике значення має зміст законів, які мають бути демократичними, захищати права і свободи людини.

Важливе значення для утвердження правової держави має принцип поділу влади. Чітке розмежування законодавчих і ви­конавчих функцій в Україні здійснюється на основі чинної Конституції України (ст. 6). Усі закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України, тобто в Україні діє принцип верховенства правового закону (ст. 8). Зміст і спрямованість діяльності держави визначають права людини та гарантії їх здійснення, а забезпечення та утвердження прав людини є головним обов'язком держави (ст. 3). Права людини проголошуються як невідчужувані й непорушні (ст. 21). Конституція закріплює правовий порядок арештів і тримання під вартою за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановленому законом (ст. 29). Людині забезпечується відшкодування моральної та матеріальної шкоди, зав­даної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю держав­них органів, органів місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, кош­том цих органів (ст. 56). Нормативні акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в установленому законом порядку (ст. 57) [4]. У разі невідповідності Конституції будь-якого закону, указу Президента чи по­станови Кабінету Міністрів України Конституційний Суд України зобов'язаний визнати названі акти неконституційними, що тягне за собою втрату ними юридичної сили.

Таким чином спираючись на норми, закріплені в Конституції України, можна зробити висновок, що Україна є правовою держа­вою. Але чи це насправді так? Чи можна говорити про те, що в Україні існує правова держава, якщо не забезпечено гарантій реалізації прав і свобод людини і громадянина, не реалізуються принципи взаємної відповідальності держави та особи, можливості особи робити все, що прямо не заборонено законом, а державних і самовряд­них органів і посадових осіб - тільки те, що входить до їх компетенції? І це ще не весь ряд проблем, які гальмують розвиток правової держави в Україні і побудову громадянського суспільства.

Отже для формування в Україні правової держави необхідно вирішити цілий ряд проблем. Й до основних напрямків її формування варто віднести: - необхідність зв’язати правом (загально соціальним, що характеризується правами людини, народу, людства) діяльність держави та її органів; - формування правового механізму, за допомогою якого можна було б подолати відчуження людини і громадянина від засобів виробництва, власності, від безпосередньої та представницької форм демократії; - чітку роботу законодавчої влади на основі Конституції України і конституційних законів; - створення системи незалежних, загальних і спеціалізованих судів та інших ланок судової системи України; - формування у людей (народу України) нового правового мислення, високого рівня правової культури, знань про життєво необхідні закони та вміння використовувати ці закони в по­всякденному житті.

Звичайно, Україна вже зробила і в подальшому майбутньому буде робити кроки до побудови правової держави. Вже відбулися й відбуваються зрушення в оцінці прав і свобод людини, в їх конституційно-правовому регулюванні, окреслено шляхи їх реалізації, та сформовано відповідні правові механізми. Про це свідчить і те, що Україна визнала юрисдикцію європейських інститутів захисту прав і свобод людини. Але нажаль, значна частина ознак правової держави для нашої країни є поки що лише формальними. Без ефективної співпраці всіх гілок влади, без чіткого дотримання ними не лише писаних норм, а й моральних законів (порушення яких є першопричиною численних вад суспільства) правова держава в Україні перебуває на шляху утвердження тих досягнень, що вже є усталеними у всій Європі [7, 67-69].

На сучасному етапі свого розвитку Україна характеризується невисоким рівнем політичної і парламентської культури, правовим нігілізмом, слабкістю демократичних традицій і навичок. Але не дивлячись на це можна говорити, що правова держава в Україні - це така держава, яка взаємодіє з громадянським суспільством та в якій досягнуто пріоритет прав людини; яка зв'язана саме цим правом і підкоряється йому; де законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства у повсякденній діяльності.

 

Список джерел та літератури

 

1.      Гамбург Л.С. Теоретичні проблеми правової держави в українській навчально-науковій літературі / Л.С. Гамбург // Держава та регіони: Серія: Право. - 2008. - №3. – С. 5-11

2.      Кельман М.С.,  Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: Підручник. – К.: Конрод, 2006. – 477 с.

3.      Ковальська В.В. Україна – правова держава / В.В. Ковальська // Наше право. – 2007. - №1. – С. 10-12

4.      Конституція України  Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – www.rada.gov.ua.

5.      Погребняк С.П. Значення основоположних принципів права для формування і розвитку правової державності / С.П. Погребняк  // Вісник академії правових наук України: збірник наукових праць. – 2008 .- №3(54). – С. 91-97

6.      Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. – Харків. – 2006. – 776 с.

7.      Шершун К.П. Правова держава як соціальна цінність і орієнтир суспільного прогресу / К.П. Шершун // Конф. Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку. – Луцьк. – 2009 р.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet